Ця усміхнена жінка, українка, корінна кримчанка, якій доводиться протягом усього свого життя виборювати щастя. Свій великий бізнес та домівку Оксана НОВІКОВА втратила у далекому 2014-му через анексію Криму, потім вона створила з близькими та колегами мережу закладів у Львові, які дарують атмосферу сімейного затишку. Тепер вона переживає повномасштабне вторгнення, але мрія нашої гості незмінна – це Перемога та можливість їздити до рідного Криму. Читайте інтерв’ю про генетичну незламність.
– Пані Оксано, говоримо з Вами сьогодні про незламність. Ви – людина, яка пережила багато особистих трансформацій. Поговоримо про те, що Ви відчуваєте саме сьогодні? Як змінили Вас останні півтора роки?
– Саме останні півтора роки мене не змінили. Велика війна була мною прогнозована ще за часів анексії Криму, тому до повномасштабного вторгнення була морально готова. Я суттєво змінилась ще десять років тому. Зміни ці відбувались під впливом втрати будинку, бізнесу, відносин з рідними, а потім я втратила донечку. Вона народилась з генетичними вадами, які ми намагались подолати усіма доступними способами протягом двох з половиною років. Але майже три роки тому вона пішла з життя. Та те, що сьогодні я маю у своєму житті: новий бізнес, новий дім, багато досвіду – це все завдяки їй, адже саме донечці я пообіцяла бути сильної попри перепони долі. Я відчуваю сьогодні свою силу та силу усіх українців.
– Ви переїхали до Львова у 2014 році через анексію півострова. Чим Ви мотивувались? Що робили по приїзді на захід?
– Через небажання співпрацювати з російською владою ми закрили бізнес у Криму та досить великою групою (друзів, колег, партнерів) переїхали у більш безпечне на той час місто. Кожен з нас досить чітко розумів, що то був тільки початок. Мотивація була проста – небажання жити й працювати на рф. Українська армія, на жаль, на той час була у досить поганому стані, але ж ми витримали першу навалу окупантів. У березні 2014-го ми підтримали українських військових, які не перейшли на сторону ворога, проте рішення було прийнято остаточно. Ми не бачили свого майбутнього на півострові.
Я з перших днів у Львові почала активно займатись громадськими справами, створивши з однодумцями ГО «Кримська хвиля». Але ми не знайшли фінансову підтримку, попри те, що допомагали багатьом на той момент кримчанам з виїздом, із переселенням тощо. Це була перша хвиля переселень з Криму без усвідомлення, що війна пошириться за якийсь час на всю територію України. А потім народилась «Кримська перепічка»…
– Який сенс Ви вкладаєте у назву «Домашня пекарня»?
– Більшість команди, яка працювала та продовжує працювати у нашій мережі – це переселенці з Криму. Це люди, які втратили свої будинки, втратили звичайне, спокійне життя. Зараз через велику війну до нас долучились українці з інших міст, що потрапили під навалу окупанта (Миколаївська, Харківська, Херсонська області…). Тому усі ми створюємо з великою любов’ю навколо себе та для гостей закладів атмосферу тепла, буквально домашнього затишку. Ці локації створені для того, аби збиратись рідним колом у гарному місці, аби знайомитись, знаходити нових друзів. Менталітет кримчан відрізняється від жителів Львова, тому в наших закладах дуже часто люди отримують нові знайомства, підтримують один одного, створюють цікаві спільноти та сім’ї. В наших закладах ми бачили людей, які збирались на каву чотирма поколіннями, і це дуже приємно. Ми об’єднуємо людей, сім’ї, спогади… Та, авжеж, створюємо щось нове.
– Незламність проявляється багатьма формами. Що Ви вважаєте власною незламністю?
– Я вважаю, це досить популяризоване слово наразі. Насправді ми завжди були такими, але зараз, у біді наші гени починають прокидатись остаточно. Я, до речі, достатньо давно відчула у собі силу родинної міці. І зараз, коли цікавлюсь історією родини, розумію, що ми дійсно завжди були незламними. Наша незламність, якщо хочете, це прагнення до свободи, до волі будувати свою долю самостійно. Ми не можемо не боротись. Навіть у власній реалізації. Я, наприклад, у бізнесі понад тридцять років, пережила багато чого у професійній сфері та не підкорилась умовам. На сьогодні ми маємо цікаву, гарну справу, продовжуємо боротись за прозорість ведення бізнесу, змінюючи систему. Це про свідомість, про боротьбу та життя.
м. Львів, просп.Червоної Калини, 72
068 701 26 44
м. Львів, вул. Стрийська, 111-Б
050 527 33 01
м. Львів, вул. Зелена, 263
067 152 06 01
м. Львів, вул. Менцинського, 3
097 940 20 82