Друзі, серед українців є багато експертів, які не тільки продовжують працювати, а й ініціюють неймовірно корисні для нашої держави проєкти. Саме про них ми поговоримо з Оленою СУКМАНОВОЮ. Вона адвокат в Адвокатському об’єднанні «Саєнко Харенко» та має для вас кілька цікавих новин. Долучайтесь!

– Пані Олено, вітаємо. Прагнемо у цьому номері розкрити головні аспекти Вашої професійної діяльності. Почнімо з досвіду. Розкажіть про Вашу освіту та практику.
– Вся моя освіта, починаючи з університету й закінчуючи докторською дисертацією, пов’язана виключно з правом. Звичайно, як у всіх, у мене були перемоги та поразки, досягнення та розчарування, приємні та неприємні відкриття, але жодного разу я не зловила себе на думці, що хочу змінити професію.
Напевно мені пощастило, бо в ролі адвоката та юриста я працювала не просто на різних позиціях, а в абсолютно різних сферах. Думаю, що найбільшою моєю «аферою» було відкриття власного юридичного бізнесу у 22 роки. Так я пропрацювала майже вісім років разом зі своєю командою чудових юристів та супроводила десятки цікавих проєктів. А потім для мене почалось життя у великому корпоративному секторі, де я очолювала юридичні департаменти іноземних банків та міжнародних компаній.
Найціннішим досвідом стала моя посада Першого заступника Міністра юстиції, яка принесла багато життєвих уроків та моральної стійкості. Тому я іноді жартую, що коли знову повернулась у юридичний бізнес-партнером компанії Саєнко Харенко, одного із найбільших адвокатських об’єднань нашої країни, я мала життєвий та професійний досвід на 365 градусів. І я знову отримую задоволення від юридичних дискурсів, побудови стратегій судових процесів та обговорення нюансів кримінальних справ.

– З якими запитами сьогодні до Вас звертаються клієнти? Чи за усі справи Ви беретесь наразі?
– Як партнер, яка відповідає за судову практику та практику корпоративних конфліктів, я можу сказати, що запити від клієнтів вже майже не відрізняються від довоєнних. Гадаю, це обумовлено тим, що бізнес вже адаптувався до роботи в умовах війни. Всі зрозуміли, на жаль, що в такому стані ми повинні не тільки жити далі, але й вміти заробляти, підтримувати, надавати допомогу, генерувати нові ідеї та проєкти.
Зазвичай ми займаємось великими кейсами та конфліктами, вирішення яких вимагає не просто юридичних знань та досвіду. Такі справи потребують побудови комплексної стратегії із приверненням уваги державних та правоохоронних органів, залучення потужних бізнес-асоціацій, публічних заходів. І я можу пишатись тим, що, завдяки такій роботі нашої команди, ми неодноразово створювали прецеденти та приносили клієнтам іноді неочікувані позитивні результати.

– Поговоримо про Ваш фонд та волонтерську діяльність. Якими досягненнями у цьому напрямку пишаєтесь понад усе?
– Громадською активністю у сфері благодійності ми почали займатись ще чотири роки тому, коли створили Благодійний фонд «Дихай», який в цьому році отримав відзнаку Національного конкурсу «Благодійна Україна». А от рік тому у нас виникла ідея створити потужну громадську організацію, основною метою якої стане розбудова безпеки в Україні, як комплексного блага. Так з’явився Фонд «Безпечна Україна 2030», який об’єднав зусилля п’яти профільних ГО, десятки українських та міжнародних експертів. Сьогодні проєкти фонду зосереджені на основних трьох напрямках: національна безпека, сектор правосуддя, а також громадська та корпоративна безпека.

– Скажіть, як загалом змінилась Ваша професійна діяльність за останні 20 місяців?
– Думаю, що за ці 20 місяців багато хто з нас отримав дуже корисні уроки. Хтось відфільтрував коло своїх друзів та близьких, хтось знайшов для себе інші країни, хтось зрозумів, наскільки сильним він насправді є. І тут я з радістю хочу сказати, що вся наша компанія виявилась могутньою командою з великим серцем, яка вміє вижити, підтримати, працювати та допомагати.

– Олено, над якими справами Вам хотілося б працювати у міжнародному юридичному просторі?
– Думаю, вірно було б сказати не просто «хотілося», а це те, над чим я вже працюю. Від самого початку війни у розмовах про відбудову України ми чуємо про необхідність та важливість використання російських активів, які сьогодні є замороженими по всьому світу. Але, на жаль, не все так оптимістично з юридичної точки зору. Міжнародне право сьогодні не містить такого механізму. Тому ми провели вже десятки зустрічей в різних країнах з колегами, депутатами та іншими міжнародними організаціями. Крок за кроком… Важко… Повільно, але ми не збираємось зупинятись на шляху до мети!