Слава ПЛАТОНОВА – саме та людина, яка не дозволяє війні ламати дитячі долі. Вона – дитячий експерт, організатор свят та щаслива мама. Про труднощі виховання дітей під час війни ми й поговоримо, адже наші діти – майбутнє України. І вони варті найкращого. Дуже цікаві та корисні поради для тих, хто вирішив залишитись в Україні.

– Пані Славо, напевно, варто почати з питання: що робити з малечою, коли летять ракети?
– Якщо ви та сама родина, яка залишилась в країні під час війни, вам необхідно навчитись, в першу чергу, саме батькам, правильно реагувати на те, що відбувається: на ракетні атаки, «прильоти» та весь цей жах, в якому ми вже живемо.
Під час ракетної атаки треба йти в укриття, а під час гучних вибухів по можливості відволікати дитину, зберігати спокій та рівновагу. Треба починати з себе, і не важливо, скільки дітям років. Бо дитина будь-якого віку реагує на стрес рівно, так само, як реагують батьки.
Від стресостійкості, від навички самоконтролю над внутрішнім станом батьків під час обстрілів буде залежати рівень дитячого військового психологічного травмування. На жаль, українські діти – «діти війни», що автоматично означає – травмовані. А ступінь травмування вже залежить від близькості дотику дитини до військових дій і реакції батьків. Це головний акцент, який я хочу донести до кожної матусі!
– Діти у війні поводяться дуже по-різному. Про що може говорити спокій та врівноваженість дитини під час війни?
– Врівноваженість дитини може говорити про те, що вона живе в родині, де люди спокійні та врівноважені. Де не влаштовують істерик, де вміють мобілізуватись в потрібний час, зібрати речі й піти в укриття. Де з холодним розумом реагують на події, що є правильно! Частково це також може свідчити про моральну адаптацію дитини до життя у війні. Взагалі – це добрий знак, бо психологічно дитина себе відчуває в безпеці. Але це не можливо в тій сім’ї, де, наприклад, мама влаштовує істерику й паніку після кожного вибуху.
– Які поради Ви дасте батькам, аби вони миттєво реагували на кожні незвичні прояви своїх дітей?
– Тривожні симптоми – це: неконтрольовані істерики під час вибухів, нервові тіки, тривожний сон, тривожний емоційний стан дитини протягом дня, гостра реакція на гучний звук. В такому випадку треба подумати про можливість переїзду дитини в більш безпечне місце, де немає війни. Бо військові травми важко лікуються, і дуже важливо не загострювати травму вже травмованої дитини.
Також можна допомогти медикаментозно, для цього треба звернутися до невролога і порадитись з приводу заспокійливих препаратів. Головна порада для мами, яка залишається з дитиною у війні – це навчитись контролювати свій емоційний стан і не загострювати увагу на жахливих подіях.
Окрім того, дитині у військових реаліях обов’язково треба мати режим, бо він дає відчуття безпеки. Якщо дитина протягом дня, не дивлячись ні на що, робить одні й ті самі дії, якщо в сім’ї усе стабільно й емоційно спокійно, то дитина буде відчувати цю безпеку.
– Що і як треба пояснювати дітям про війну?
– Треба говорити правду, не треба цю правду ховати в будь-якому віці. У дитини є очі й вуха, вона все сама чує й бачить. Найголовніше – наголошувати на тому, що дитина поряд з вами в безпеці, що ви подбаєте про її безпеку в будь-якому випадку. Обов’язково треба говорити з дітьми про вибухонебезпечні предмети, про те, що не можна брати до рук предмети на вулиці. Розкажіть дитині про наслідки, які можуть статися. Поясніть, що для вас дуже важливо, аби дитина була завжди на зв’язку. Говоримо чесно й відверто з дітьми, незалежно від їх віку. Наші з вами діти – «діти війни». І вони повинні знати цю правду. Повірте мені, вони її вже знають. Ваше завдання – запевнити свою дитину в тому, що поряд з вами вона в безпеці.
– Дякуємо, Славо, дуже гарні поради. Останнє питання. Часто сьогодні можна зустріти малечу, яка повторює слова батьків про «русню», тобто матюки, непритаманні дитині вирази. Це також аспект виховання. Які рекомендації дасте у такому випадку?
– На жаль, так сталось, що українці на початку повномасштабного вторгнення на нашу землю загарбників емоційно відреагував на події й крилатими фразами стали вислови з матюками. Вони майже всюди: і на футболках, і на автівках, і навіть на деяких домах написані ці фрази. Моя порада – не акцентувати на цьому увагу. Якщо дитина ставить питання стосовно цих фраз, питає, що вони означають, я раджу спокійно пояснити, що це матюк, це недобрі слова, вони означають ось це, наприклад. Також поясніть дитині, що краще ці слова не використовувати у своєму мовленні, бо це «не гарні» вислови, краще їх замінити на інші, більш «гарні».
instagram: slavaplatonova