Чоловіки не слухають, що кажуть їм жінки, не просто так. Для цього є наукове пояснення – еволюція. Олександр ІВАНОВ у нашому інтерв’ю розповідає, чому так сталося, що ми спілкуємось «різними» мовами та як можна налагодити зв’язок між партнерами.

• Вітаю Вас, пане Олександре! Почнемо, напевно, з того, чим саме відрізняється мова спілкування між чоловіками та жінками?
• Різниця просто глобальна. Звичайно, усі ми спілкуємось українською, англійською, іспанською мовами, або іншими, які нам доступні. Але вся справа у сприйнятті інформації чоловіками та жінками. Я завжди дивлюся на ці відмінності. Все почалося ще сотні чи навіть тисячі років тому, коли виживали найсильніші люди. У той час чоловіки слідкували за периметром, охороняли плем’я та показували свою силу для відлякування ворогів. А жінки – виховували дітей, розвивали культуру й мову. І ось тут найцікавіше – ті чоловіки, які звертали увагу на жіночі заняття, не лишили генетичного сліду, бо їх просто з’їли. Тому й маємо сьогодні таку ситуацію: сучасні представники сильної половини людства сприймають жіночий та дитячі голоси, як музику. Вони просто відкликаються у нашому мозку в тому самому розділі, що й фоновий звук. Це науково доведено. Якщо коротко, то він для нас не несе якогось сильного сенсового значення. Адже так часто буває, дружина щось розповідає своєму партнеру в подробицях, однак ця інформація ним зовсім не засвоюється. І на питання «А що я казала?» маємо величезний пробіл. Якщо підсумувати, чоловіки дуже лаконічні (у більшості випадків), а жінки завжди потребують розширеного варіанту розмови.
• Чи можна навчитися жінкам та чоловікам «мові» один одного?
• Можна, але буде не досить ефективно. Це я кажу про те, чи можна навчити чоловіка говорити по-жіночому. Буде більше результату, якщо навчити жінку говорити по-чоловічому. Адже у неї швидкість думки більша, аніж у перших, відповідно їм легше адаптуватися.
• А чи впливають на цю різницю фізичні відмінності чоловіків і жінок?
• Іноді, але це другорядна та геть маловагома причина. Все ж тут велику роль грає саме генетичний код у чоловіків та жінок. Сприйняття тембру голосу дає нам установку, як діяти в тій чи іншій ситуації. До прикладу, чоловіки, коли чують низькі частоти (чоловічі) прислухаються до них, одразу починають думати, що робити. А коли лунають високі (жіночі), ментально розслабляються.
• Поговоримо про те, на що і як впливають різні бачення та базові налаштування жінок і чоловіків у спілкуванні?
• Всю різницю можна побачити у тому, скільки на добу вимовляють слів ті й інші. До прикладу, сказав чоловік за день 10 слів, саме стільки й сприйме у відповідь. А жінка може за цей час видати цілу сотню і саме стільки й очікувати назад. Саме тут і починаються образи, непорозуміння тощо.
• Як гадаєте, чи можливо таке, що з часом та еволюцією людства ми почнемо мислити схожими догмами для більшого розуміння один одного?
• Таке можливо, наш розвиток дуже стрімкий, особливо на фоні створення вже кількох десятків різних гендерів. Але це буде не в цьому тисячолітті.
• Які б Ви запропонували вправи, методики, практики для того, аби частіше знаходити спільну мову та розуміти один одного?
• Чоловікам порада одна – бути більш уважними. А от жінкам скажу таке: використовуйте найпростіші прийоми НЛП – приверніть увагу гучним звуком і покажіть, що з вашого рота буде лунати звук. Також дотримуйтесь правил «8 слів». Розмовляйте реченнями саме такими розмірами та видавайте їх з деякими паузами. Будете дуже здивовані результатом.
• Дякуємо, Олександре, останнє питання на цю тему: припустимо, жінка виховує одна сина, хлопчика. Чи впливає це на формування в ньому виключного чоловічої форми спілкування?
• У нас в суспільстві половина таких випадків. Дійсно, така форма виховання накладає свій відбиток на чоловіка та викликає деякі проблеми у спілкування з протилежним полом.
• Пане Олександре, тема залежностей дуже розповсюджена. Тож хочу поговорити саме про це. Скажіть, яке місце в рейтингу найпоширеніших займає порно?
• Досить делікатна тема насправді. Але з гори мого досвіду можу сказати, що усі залежності (алко, нарко, ігро, порно тощо) мають одну загальну рису – депресія. Чому саме остання стала такою поширеною, сказати важко. Особливо я на цю проблему звернув увагу лише років 5 тому. Ця залежність є лише в чоловіків, вони передивляються відео інтимного характеру, займаються самозадоволенням і з часом реальні жінки просто перестають приваблювати їх. І за цей час кількість таких випадків сягнула величезної цифри, при тому, що до лікаря психіатра звертаються одиниці! До прикладу, з чотирьох хлопців, які прийшли до мене минулого тижня, усі четверо мали порнозалежність. У рамках нашої країни – це катастрофа!
• А чому саме чоловіки страждають здебільшого від цієї залежності?
• На депресію чоловіки та жінки страждають в однаковій кількості. Просто підхід до неї різний.
• Які статистичні дані Ви можете привести до прикладу? Вік, статус залежних тощо.
• У тому то і справа, якихось серйозних видань чи досліджень з цього приводу я не бачив. Усі висновки роблю з власного досвіду. Тут можу сказати, що вік порнозалежних чоловіків – від 16 до 60+. Статус тут теж не показник. А найчастіша причина – велика перерва у відносинах. Тобто усі, хто має доступ до порно й не має активних стосунків, вписуються у ці дані. А найгірше – налагодити зв’язок з реальною жінкою після такого є надскладним.
• Чи мають залежності від порноіндустрії якісь фактори ризику психологічного спектру?
• Насправді ні. Повторюсь, або ця проблема виникає ще у юному віці, або тоді, коли не було доступу до реального тіла партнерки. І все стало погіршуватися з роками.
• Як подібна залежність може впливати на фізичний стан людини?
• Особливо не впливає. Річ у тому, що залежність змінює нас ментально і блокує будь-які бажання розвиватися, старатися, досягати цілей. Вона пригнічує особистість.
• Чи вбачаєте Ви, як лікар, в цілому цю залежність важкою формою психологічного розладу?
• Це дійсно дуже важка форма розладу, адже порушуються зв’язки з суспільством. І той факт, що порнозалежність є у великої кількості чоловіків, змушує жахнутися від масштабів цієї проблеми.
• На завершення, запропонуйте, будь ласка, варіанти та шляхи допомоги чоловікам, які аж надто полюбляють кіно для дорослих.
• Перший крок – треба розібратися з причиною такої залежності, як вона виникла. Тобто треба виявити депресію. Це може бути онлайн тестування, спілкування з лікарем тощо. Адже я не бачив жодного порнозалежного без важкої форми депресії. Звідси випливає другий крок – позбавитися її. Після цього у таких людей повернеться бажання до життя та інтимний інтерес до своєї половинки.