Справою усього свого життя Анастасія Гребенюк вважає отримання для себе й оточуючих гарних емоцій. Саме через це бажання попри обставини вона сміливо розвиває бізнес, відкриває нові горизонти власних можливостей та живе мріями про квітучу Україну. Далі для вас жіночі відвертості та кілька секретів успіху співзасновниці @passion_needles_tattoo & @passion_coffee_dp.

– Пані Анастасіє, раді вітати. Рубрика «Жіночий портрет» розкриває жінку, якою вона є. Щоб Ви сказали про себе? Якою Ви стали за останній рік, як змінились?
– Я українка, дружина, жінка, співвласниця студії татуювань та кав’ярні. Стосовно року, який ми пройшли мужньо, на мій погляд, я стала більш сміливішою, напевно. В тому сенсі, що здобула бажання ще сильніше насичувати своє життя. Насичувати тим, що відкладала до повномасштабного вторгнення. Сьогодні я спостерігаю в собі більш підсвічені емоції, та прагну наповнювати життя чимось позитивним. Наразі дуже хочеться спостерігати більше кольорів у просторі, яскравих подій, дивитись гарні фільми, спостерігати красу нашої природи тощо. У висновку скажу, що хочеться брати від життя усе!
– Поговоримо про Ваші особисті та професійні досягнення? Чим можете сьогодні пишатись?
– Я не можу сказати, що я чимось пишаюсь. Я роблю те, що мені подобається. Я цим насолоджуюсь! Я роблю те, що допомагає мені реалізуватись, що мене надихає. Якщо про досягнення об’єктивно – ми відкрили цього року з чоловіком кав’ярню та розширили тату студію. За це я нас хвалю, чи пишаюсь, – не знаю (усміхається, – прим. автора). Ми відважились у цей непростий час зробити те, що дарує людям емоції. Гадаю, зараз більшості українців потрібні саме вони – яскраві барви життя.
– Як гадаєте, чи існує в українських серцях жінок мужність?
– Я б пригадала у відповіді на ваше питання фото першої леді України. Коли в неї спитали, чи не занадто по-чоловічому вона виглядає на обкладинці (переформульовано редакцією). І вона відповіла щось на кшталт: це нормально під час війни демонструвати свою силу. Думаю, вона цим фото виразила мужність та сміливість всіх українок. Я такої ж думки наразі. І не тому, що це демонструє пані Олена. Я вважаю мужніми жінок, які поїхали з країни, рятуючи дітей, ти, хто залишився та продовжує свою роботу, справу… Взагалі, мені здається, мужність наша й в тому, що ми залишаємось жінками, мамами, дружинами. Ми продовжуємо насичувати цей світ красою.
– Наші читачки завжди цікавляться секретами успіху. У чому полягає Ваш? Як він формується та формулюється?
– Я завжди роблю те, що хочу. Не знаю, чи можна сказати, що це секрет (усміхається, – прим. автора). Я намагаюсь реалізовувати будь-яку ідею. Виникло бажання перефарбувати волосся у фіолетовий – окей. Зроби це! І я це роблю. Хочу відкрити кав’ярню у прифронтовому місті – добре, ми це зробимо. Тож, думаю, мій секрет зовсім не секрет, а прагнення. Просто треба робити те, чого ти бажаєш.
– Сьогодні більшість жінок попри відважність, на жаль, втрачають душевний спокій, а через нього й сили. Що б Ви порадили їм в такому випадку?
– Для мене великою підтримкою у таких питаннях є мій чоловік та власне моя діяльність. Взагалі, думаю, якщо жінка втрачає душевний спокій варто звернутись до спеціаліста або чесно поговорити з близькими людьми. Вважаю треба говорити про свої переживання завжди відверто. Бо люди іноді можуть просто не розпізнавати важкі душевні стани одне одного. Тож, напевно, порада – говорити.
– Дякуємо, Анастасіє. Поділіться ще, будь ласка, чим сьогодні живете Ви? Якими мріями, сподіваннями та справами?
– Вже у далекому 2014 році я була вимушена поїхати з Донецька, тому перша та найголовніша мрія на сьогодні моя – це наша перемога. Я хочу, аби Україна була єдиною, цілісною незалежною. Аби ми могли жити своє життя у квітучій країні, реалізовувати свої цілі там, де ми живемо, де прагнемо жити. Також прагну розвивати наші справи, розширювати бізнеси, дарувати людям гарний сервіс, розкриваючи національні здобутки та поповнюючи їх новими досягненнями.