Процедура, яка вимагає терпіння й клопіткої роботи. Сім місяців тому Україна стала членом-кандидатом до Європейського Союзу. Та попереду у нас роки трансформації й десятки годин перемовин з комісією. Вікторія ЛОБУНЬ (БЕБИХ) розповідає усі нюанси цього процесу й ділиться власними спостереженнями з Кабміну.
- Вітаю, Вікторіє! Україна вже отримала статус кандидата на членство в ЄС. Але що далі? Яка подальша процедура?
- Вітаю навзаєм. Я впевнено можу сказати, що Україна точно стане членом ЄС, це вже незворотній процес, насправді ми являємо цінність для Європи. Але усім нам треба ґрунтовно і дуже ретельно підійти до питання – на яких умовах це відбудеться. Бо, перш за все, ці умови мають бути вигідними для нашої держави. І просто зараз віце-прем’єрка Ольга Стефанішина ладує цей процес, під її керівництвом ведеться скрупульозна робота з підготовки усіх переговорних позицій, які маємо закрити. На сьогодні усе керівництво країни працює над тим, аби Україна в якомога коротшій перспективі стала членом ЄС, проте умови вступу повинні бути вигідними в першу чергу для нашої країни. Я гадаю, що вступити до ЄС у цьому десятиріччі – це реальна мета для України. Ще раз підкреслю слова віце-прем’єрки О. В. Стефанішиної: «Нам важливо не споживати політику Євросоюзу, а формувати її спільно з європейськими лідерами».
- Чим Україна приваблива для Європи?
- Зараз увесь світ спостерігає за неймовірною трансформацією наших ЗСУ. Українська армія з кожним днем стає сильнішою та ще більш професійною, а це – великий ресурс, ми можемо значно зміцнити Союз. Також Україна дуже прогресивна у сфері цифрових та інноваційних послуг. Окрім цього, ми маємо важливе значення у досягненні цілей щодо кліматично-нейтрального континенту європейської зеленої угоди (European Green Deal). Хочу підкреслити, що наш курс на зелений перехід та декарбонізацію залишається незмінним.
- Що Україна має зробити, аби все ж потрапити до ЄС?
- Зазначу, той факт, що Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС – вже є історичним моментом. Подальша наша підготовка до вступу передбачатиме завершення всеохопної трансформації всіх сфер, що створюватиме умови, коли країна житиме за принципами Євросоюзу та його законами, які спрямовані на захист кожного громадянина та бізнесу. На цьому складному та довготривалому шляху Єврокомісія постійно підтримуватиме нас, надаючи необхідну консультаційну та іншу допомогу.
Наразі статус кандидата відкриває для нас також можливості отримання фінансової допомоги для трансформації суспільства, правової системи та економіки на шляху до членства в ЄС, а також триматиме євроінтеграційні реформи країни у пріоритеті. Тобто назад повернути вже просто не вийде, та нам і нема для чого це робити. Попри війну та агресію з боку росії, Україна продовжує функціонувати як держава, та рухається до кращого майбутнього. Якщо підсумувати, то статус кандидата – це офіційний старт набуття членства в ЄС, масштабна трансформація країни, доступ до фінансування, залучення інвестицій і розвиток міжнародної співпраці. - Що у нас із законодавчою базою? Чи досі вона суперечить вступу до ЄС?
- Разом з отриманням статусу кандидата, ми отримали 7 рекомендацій Єврокомісії, які нам потрібно виконати перед початком переговорів з ЄС про членство. Україна вже почала цей процес (трансформацію):
• реформа Конституційного суду;
• продовження судової реформи;
• прийняття антикорупційного законодавства з призначення керівника САП;
• втілення антиолігархічного закону;
• боротьба з відмиванням коштів;
• прийняття закону про медіа (узгодження аудіовізуального законодавства з європейським);
• зміна законодавства про нацменшини.
Зараз ведеться масштабна робота по кожній із рекомендацій, і завдяки командній роботі Уряду та Парламенту демонструється суттєвий прогрес із виконання комплексних реформ, передбачених висновком Єврокомісії. До прикладу, за 2022 рік у парламенті було зареєстровано 146 євроінтеграційних законопроєктів, 32 з них – підтримані в першому читанні, 44 – ухвалені в цілому. 6 з них – на виконанні рекомендацій Єврокомісії.
Хочу зазначити, що віце-прем’єрка Ольга Стефанішина проводить неймовірно масштабну роботу. За ці місяці було проведено десятки профільних засідань та консультацій із зацікавленими сторонами, як в Україні, так і з експертами Єврокомісії, Ради Європи та Венеційської комісії. А громадянське суспільство нашої країни уважно стежило та оцінювало процес реформ. - Чи збирали українські аналітичні центри думки громадян щодо євроінтеграційних процесів? Чого українці очікують від ЄС?
- Звичайно, ці дані збираються на постійній основі. За останньою інформацією, вступ України до ЄС підтримують 87% громадян. Це результат загальнонаціонального опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 14-16 січня 2023 року. І скажу таке, цей показник тримається майже на одному рівні з 24 лютого 2022 року. Повномасштабна війна стала каталізатором наших прагнень.
- Вікторіє, на вашу думку, яке має бути ідеальне суспільство? І чи далеко Україні до цього?
- Знаєте, я б не хотіла цей опис застосувати до України. Адже події 24 лютого показали нам, що в цьому світі немає нічого ідеального й не треба обманюватися. Особисто я вважаю, що українці достойні звання чи статусу «суспільства незламних», яке однозначно є прикладом для наслідування. Наша країна стала уособлювати ті цінності й чесноти, з яких виростали великі держави. Ми показали, на що здатні в таких важких й трагічних умовах: нашу силу, єдність, незламність й неймовірні результати. Багато ще чого можна про нас казати, бо це все правда. Увесь світ спостерігає за нами й захоплюється Україною. Мільйони людей мріють мати хоч якусь приналежність до нації українців, бо це привілей. На жаль, ми платимо за це незрівнянно велику ціну…
- Скажіть, як змінилося Ваше життя за останній рік?
- Пригадую 24 число, мене того ранку розбудив чоловік зі словами «почалася війна». Нашій донечці на той час лиш виповнився рік, тож ми почали поспіхом збирати речі, аби виїхати зі столиці. От скажу як є: я – радниця віце-прем’єрки й у мене не була зібрана тривожна валіза, я нікуди не збиралась виїжджати. Не думала, що війна почнеться. 23 лютого ходила на роботу у Кабмін й збиралася піти наступного дня. Тож ті події були занадто стресові для моєї родини. Нам таки вдалося виїхати до батьків в західну частину України й зараз у мене подвійне життя Київ – Тернопіль. На жаль, поки що безпекова ситуація не дозволяє нам повністю повернутись в рідний Київ з маленькою дитиною. Дуже сумую за нашим нормальним життям, але усі ці тимчасові труднощі ми подужаємо і переживемо, я у цьому впевнена.
- І наостанок – чого найбільше чекаєте від 2023 року?
- Я, як і усі українці, й мільйони інших людей за межами нашої держави, очікую нашу перемогу у війні. Одне слово, але мрія мільярдів. Ми всі задля цього працюємо, кожен на своєму фронті. Тож дуже вірю, що 2023 рік стане переможним!
facebook: victoria.bebykh
instagram: vicky.lb_