Волонтери – це ті, хто тримають тил. Без них ми б вже давно програли у війні зі злом. Ексклюзивне інтерв’ю із волонтеркою Тетяною СЕМИКОП про нові послуги для переселенців, допомогу жінкам та віру в краще майбутнє!
- Тетяно, вітаємо! У 2022 році наше життя розділилося на до та після. І, мабуть, Ваша організація працювала 24/7. Розкажіть, як пройшли у Вас ці 10 місяців?
- До війни у нас працювали більше сотні людей. Ми надавали захист жінкам, відстоювали їхні права, боролися проти домашнього насильства, торгівлі людьми. Наша організація допомагала усім постраждалим, які зверталися. Але після 24 лютого, коли росія напала на Україну, я днів десять не могла повністю зібрати своїх людей і приступити до праці. Ви ж розумієте, усі ми різні, й відреагували на цю подію по-різному: хтось поїхав за кордон, хтось до родичів у село, а хтось майже жив у бомбосховищах. Я телефонувала усім своїм колегам й підлеглим і заспокоювала їх. Казала: це наше життя, його не можна відкладати, це – наш обов’язок усім допомагати. І так сталося, що в організацію не те що повернулися усі, хто могли, а кількість волонтерів значно зросла. Тепер нас 250 людей і велика частина саме ВПО. Нам вдалося розширити діяльність, відкрити інші центри допомоги, запровадити психологічні консультації, ще ми окремо працюємо із дітьми. Також запустили мобільні бригади за підтримки фонду ООН у галузі народонаселення. Громадський рух «Віра, Надія, Любов» тримає тил для наших військових.
- Знаємо, що Ви допомагаєте жінкам-переселенкам. З якими проблемами вони стикаються найчастіше?
- Найжорстокіша проблема – це насильство. На жаль, за висновками вчених під час війни найбільше страждають не військові, а саме жінки та діти, також люди похилого віку. І ще найгірше те, що вони поки що про це мовчать. Є чимало зареєстрованих фактів насильства у поліції, прокуратурі, але випадків набагато більше. Про це треба говорити, фіксувати факти воєнного злочину. Ми маємо допомогти жертвам це подолати та пережити. Треба навчити державні структури розмовляти з жінками, роз’яснювати їхні права. Тож ми за час війни змогли відкрити спеціальний простір для жінок. Там надаємо їм усю необхідну допомогу. У планах ще створення безплатного медико-соціального центру. В ньому будуть працювати гінеколог і терапевт.
- Тетяно, розкажіть детальніше про послуги для переселенців, які вони можуть отримати у вашій організації.
- Коли ми створили перший хаб для переселенців, побачили, що за день туди за допомогою чи за різними послугами приходять по двісті осіб на день. Це дійсно дуже велика цифра. Ми розширили перелік доступних послуг. Почну розповідати про гуманітарку. Роздаємо дуже хороші та якісні набори продуктів. Там пакети до 10 кілограмів. Окремо є пакунки із засобами гігієни. Є ще допомога для молодих матусь: памперси, дитяче харчування, одяг для малюків. Ми чимало роздали ще таких собі домашніх аптечок. Це була теж допомога від фондів. Туди клали все, що має бути вдома: препарати від тиску, серця, застуди. Далі – одяг. Наші французькі колеги привезли його багацько, а ще чимало ковдр. Зараз ми працюємо у напрямку закупки генераторів. Окремо слід говорити про психосоціальну допомогу, роботу із психологами. Знаєте, ми думали, що цим сервісом будуть користуватися мало людей. Але вийшло так, що зараз це найпопулярніша та найнеобхідніша послуга для переселенців. Ми це побачили, коли почали проводити групові консультації ВПО. Тож, у нас з’явилися ще й індивідуальні консультації. Це важливо, бо вони всі із посттравматичним синдромом, і лише психолог може стабілізувати стан людини професійно. Ще одна послуга – case management – це ведення людини до розв’язання її проблеми. Наприклад, приходить жінка, яка тікала з-під обстрілів, без документів. Ми допомагаємо їй отримати їх (паспорт, ІНН), довідку ВПО, оформити виплати від держави. Соціальні працівники крок за кроком допомагають у цьому.
- Тетяно, що першим зробите після перемоги України?
- Ми продовжимо наш шлях. Будемо розвивати волонтерський рух, допомагати українцям із розв’язанням проблем. Відбудуємо рідну державу ще сильнішою та повністю незалежною, бо ми того варті.