Любов до своєї роботи – ось що робить медика справжнім професіоналом. Кандидатка медичних наук Наталія ФІР розповідає нам про свій шлях у цій сфері, що її мотивує кожен день та яка найкраща нагорода для лікаря. Про все це – читайте далі.

• Наталю, вітаємо! Знаєте, дивлячись на Ваші досягнення одразу виникає питання – настільки довгим шляхом Вам довелося пройти, аби стати тією жінкою, яку сьогодні Ви бачили у дзеркалі?
• Добрий день! Так, я майже все своє життя розвивалася і продовжую це робити. Спочатку навчалась на факультеті натуропатії Європейського Інституту природничих та наукових досліджень і дистанційного навчання у Німеччині. Там отримала диплом магістра і захистила дисертацію. Після – стала старшим викладачем кафедри натуропатії цього інституту. У 2019 році я була нагороджена званням «Почесний професор Академічного союзу Оксфорда» в галузі охорони здоров’я. Також з ініціативи Сократівського Номінаційного Комітету та Академічного союзу Оксфорда, за високі результати наукових досліджень і успішні інновації в лікуванні та оздоровленні, отримала почесну відзнаку «Ім’я в науці» із занесенням імені в реєстр кращих вчених світу.
• Наталю, чому Ви вирішили стати саме медиком? Чи зацікавила Вас ця професія?
• Бо професія медика – найгуманніша, вона покликана стояти на сторожі людського життя. Кажуть, що лікар – це посередник між людиною і Богом. Я обрала цей вид діяльності за покликом серця й долі. Мені завжди хотілося приносити користь навколишньому світу, робити щось суттєве і значуще одночасно. У медицині ти маєш нести відповідальність за життя інших людей, швидко приймати складні рішення і розуміти, що ти за все відповідаєш, але далеко не все залежить від тебе. І головне – потрібно постійно вчитися. Я дуже люблю свою роботу!
• Звідки берете сили та натхнення для своєї роботи?
• У кожній роботі бувають свої плюси та мінуси. Навіть обравши роботу мрії, я, так чи інакше, поставала перед труднощами, але сприймала все по-філософськи. Це допомагало зберігати емоційну стабільність і швидше знаходити вигідні для всіх рішення. Від роботи, яка подобається, ніколи не втомлюєшся. Вона ніколи не дратує і не приносить дискомфорту. Ніколи не приходить думка, що працювати можна тільки з 9 до 18 години. Навпаки, улюблена робота надихає. Якби кожен з нас частіше робив щось хороше, то зло нашого світу однозначно б було повалено.
• Поговорімо про війну. Цей рік був для усіх нас важким випробуванням. Як Ваше життя змінилося у 2022-му?
• Я, як і десятки тисяч людей в Україні на початку війни стала волонтером. Це досить широкий спектр робіт, пов’язаних з наданням добровільної й, що важливо, безоплатної допомоги всім, хто цього потребує. Часу на опанування нового виду діяльності майже не було, адже війна потребує швидких рішень та відважних кроків. Уся наша робота 24/7 базувалась на спільних персональних контактах по всьому світі: у Польщі, Іспанії, Англії, Америці, Німеччині. Кожен з нас знаходився на своїй війні та мав робити щось конкретне. Але завжди ставало легше від відчуття виконаної роботи та конкретних результатів.
• І наостанок, що б Ви побажали українцям у прийдешньому році?
• Перемоги! Я твердо вірю, що вона у наших руках і ЗСУ. Разом з армією, державою, волонтерськими організаціями та українцями на власному фронті ми щодня пришвидшуємо найважливіший день для всієї країни. Все буде Україна!