2022 – це був не той рік, коли справдилося все те, про що мріяли, але це був час, коли ми навчилися цінувати те, що маємо, і не зважаючи ні на що, вірити в краще для кожного і для України в цілому – переконана депутат обласної ради
Марія Пустова, підбиваючи підсумки року, що минає.
Пані Марія – одна з небагатьох, кого не зламала війна, хто не опустив руки і не злякався труднощів, хто не виїхав за кордон у пошуках кращого життя і не скаржиться на важке сьогодення. А навпаки – активувала всі свої сили та внутрішні резерви і затято взялася за волонтерські справи. І не тому, що зобов’язана, як чиновник, як народний обранець, а тому, що серце так підказує, тому що мама, тому ще українка.
Пані Марія згадує: «Коли дізналася про початок російського вторгнення, зрозуміла, що колишнього життя вже не буде. Війна стала для багатьох із нас новим етапом у житті. Етапом, якого ніхто з нас не хотів. Ніхто не був готовий до таких змін. Війна існувала для більшості з нас лише у контексті фільмів, книг та серіалів. На жаль, реальність виявилася в рази жахливішою, ніж сценарій будь-якого серіалу чи фільму.
Коли за вікном бомбардують твоє улюблене місто, і ти не знаєш, чи проживеш ще кілька годин, всі ілюзії зникають. Коли з життя йдуть зовсім молоді люди, а часом взагалі немовлята, якось дуже складно залишатися оптимістом і вірити в краще. Коли ламаються долі людей і міцних родин, важко не опустити руки. Хочеться кричати! Ось тільки ніхто твого крику не почує. Відчуття внутрішньої зламаності нікуди не йде. Тому треба мобілізувати свої внутрішні сили і рухатися. Вперто рухатися до нашої перемоги. Я зрозуміла, що в моїх силах допомогти тим, кому важко не лише морально. Тим, хто втратив домівку, у кого не стало батьків, хто потребує підтримки на передовій. Я можу і мушу це робити! Робити з Україною в серці.
Тож, сьогодні, озираючись назад, мені приємно, що є люди, яким я разом зі своїми однодумцями з Гуманітарного Штабу «Добре вдома» надала допомогу у найскрутніший час. Ми щиро допомогаємо громадам Дніпропетровщини пережити складні дні воєнного часу. Продукти, дитяче харчування, одяг, ліки і товари першої необхідності – комусь може видатися це дрібницею на тлі страшних подій, але для тих, хто потребує допомоги – це як промінчик надії на те, що все неодмінно налагодиться. В цей тяжкий час для нашої країни, для нас і для наших дітей, ми всі маємо об‘єднатися і допомагати одне одному.
Дорогі друзі, приєднуйтесь до Місії Добра, адже чужого горя не буває. І не забувайте дарувати один одному миттєвості свята – адже це так важливо сьогодні. Нас можуть позбавити світла, води і тепла, але не головного, що у нас є – світла наших душ. Зігрівайте один одного обіймами, поцілунками, добрими словами та справами, мріями, вірою, сподіваннями.
У новий рік ми входимо із новими сподіваннями – на перемогу, на добрі зміни, на краще життя для себе та своєї родини, для рідної землі. Чи справдяться наші сподівання – залежить, передусім, від кожного з нас – від нашої відповідальності, життєвої позиції, розуму, щоденної кропіткої праці.
Нехай же новорічні та різдвяні свята принесуть мир, спокій і злагоду, впевненість у майбутньому. Зичу вам та вашим родинам міцного здоров’я, успіхів, родинного щастя, достатку і благополуччя! Нехай у Вашому житті панують гармонія та вдача! Усім бажаю непереможних сил і міцної віри, невтомного бажання творити добро і допомагати нужденним, не відступати від своїх цілей і прагнень, відчувати любов рідних і дарувати цьому світу доброту душі.
Йдемо жити! Все обов’язково буде добре. Ми переможемо!