Моє тіло відреагувало миттєво — спина вирівнялася, плечі розправилися, очі засвітилися… Так про вибір своєї професії розповідає психологиня Марина МАРУЖЕНКО у нашому інтерв’ю.
- Марино, чому Ви вирішили стати психологом? Чим Вас привабила ця професія?
- Моє життя склалося так, що до 35 років я зі своєю родиною була змушена переважно виживати. В той час я з відзнакою закінчила медичне училище і технікум, але не мала фінансових можливостей отримати омріяну вищу освіту за професією лікаря. Коли ж нарешті вийшла на стадію розвитку і міцно стала на ноги, то вчитися на лікаря, в моєму розумінні, було вже запізно. Та ідея про вищу освіту мене не покидала. Я дуже хотіла вчитися, щоб моя нова професія хоч якось була дотичною до медицини, я спочатку вирішила вступити на фармацевтичний факультет Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Але одна моя близька мудра подруга, помітивши в мене нестачу ентузіазму від обраного напрямку, сказала: «Якщо ти вже прийняла рішення присвятити 6 років свого життя вищій освіті, то йди вчитися тому, що буде для тебе цікавим і корисним. Наприклад, психологія». Моє тіло відреагувало миттєво — спина вирівнялася, плечі розправилися, очі засвітилися… По тілесній реакції я зрозуміла: «Це воно!» Тим паче, що психологія — про допомогу людям і лікування душ. Та на дипломі психолога я не зупинилася. Війна, розпочата рф проти України в 2014 році, внесла свої корективи, виклики і завдання. Проблеми, з якими до мене зверталися, потребували більш глибинних знань, умінь, технік та навичок. Тому на початку 2019 року я вступила до Українського інституту крос-культурної позитивної психотерапії та менеджменту. І зараз знаходжусь на фінішній прямій до сертифікації в якості психотерапевта в методі «Позитивна психотерапія».
- Які плюси та мінуси Вашої професії?
- Головне те, що вона про людей і для людей. Я щиро переконана, що психологію, як освітній предмет, треба вивчати всім, починаючи з дитячого садочка. Знання з психології допомагають зберігати здоров’я тіла та психіки, розкривати та реалізовувати власні потенціали, здібності та таланти, вибудовувати теплі, здорові відносини, жити наповненим, радіснім і щасливим життям… Цей перелік плюсів можна продовжувати дуже і дуже довго. Що стосується мінусів, то, я вважаю, що їх наявність або відсутність залежить від нас — спеціалістів сфери психології. Найрозповсюдженішим мінусом є ризик розвитку професійного вигорання із болючим та руйнівним переходом від ролі «Рятівник» до ролі «Жертва». Та цим процесом можна керувати.
- Психологічний стан українців дуже погіршився. Як людині взяти себе в руки тут і зараз?
- Треба бути опорою самому собі. Щоб цю опору бачити, важливо розвивати самоспостереження. Особисто я роблю це за сферами балансної моделі Н. Пезешкіана — Тіло, Діяльність, Контакти, Сенси. А саме, знаходжу відповіді на питання:
• Що корисного я робила раніше для свого тіла (сон, відпочинок, харчування, питний режим, гігієна, фізична активність, SPA-процедури, масаж, здоров’я, краса, зовнішній вигляд)?
• Як я можу потурбуватися про своє тіло зараз у тих умовах, які є?
• Яка діяльність мені цікава і доступна зараз?
• Як я можу самоорганізуватися, виходячи з наявних умов?
• Контакт з ким або з чим буде підтримувати, наповнювати енергією і надихати мене зараз?
• Які мрії можуть надихати мене зараз?
Таке самоспостереження допомагає наповнитися внутрішньою силою через відновлення відчуттів безперервності життя, приналежності та контролю над тим, що доступно. - Марино, розкажіть, наскільки важкою стала робота психолога у війну?
- Зараз робота психологів і психотерапевтів значно ускладнилась. По-перше, це пов’язане з тим, що самі фахівці так само, як і їхні клієнти, переживають жахи війни, щодня перебуваючи під впливом надпотужного стресу. Щоб надавати якісну допомогу людям, практикуючим спеціалістам обов’язково потрібно отримувати психологічну підтримку самим. Наприклад, я дбаю про своє психічне здоров’я за допомогою регулярного проходження особистої терапії, участі у терапевтичних групах та групах підтримки.
По-друге, зараз багато людей приходять з дуже важкими історіями. Це може викликати у фахівців розвиток рикошетної (вторинної) травми від автоматичного включення у біль клієнтів під час їхніх розповідей. У 3-7% представників допомагаючих професій можуть виникнути симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
По-третє, роботу з психічною травмою в умовах війни ускладнює наявність ризику ретравматизації — повторного переживання початкового травматичного досвіду. - Чи можна якось пропрацювати стрес за допомогою дихальних та розумово-тілесних практик?
- Так. У східних мудреців є вислів: «Використовуй те, що є, і не шукай іншого». Дихання, тіло і розум — це те, що в режимі «тут і зараз» може використовувати для самодопомоги при стресі кожен. Існує безліч сучасних та старовинних дихальних і тілесно-розумових вправ, які допомагають впоратися із впливом і наслідками стресу, а також зменшити емоційні та фізичні страждання. Такі вправи містять, наприклад, йога, цигун, східні бойові мистецтва. Також є ряд окремих авторських програм, комплексів і гімнастик.
- Які ще є можливості у дихання, завдяки яким можна покращити свій стан та життя?
- Дихання у нашому свідомому і несвідомому асоціюється із життям. Тому на зміни його частоти, глибини та ритму організм реагує миттєво. Хороша новина в тому, що, при бажанні, на цю реакцію ми можемо впливати. Дихання можна застосовувати для заспокоєння, стабілізації, заземлення, пошарового «стирання» стресу, покращення когнітивних (пізнавальних, розумових) функцій, зняття болю, відновлення психічного і фізичного здоров’я та багато чого іншого.
- Розкажіть, будь ласка, про програму колег із США «Дихання-Тіло-Розум»?
- Програму Breath-Body-Mind розробив Річард П. Браун — доктор медицини, асоційований клінічний професор психіатрії Колумбійського університету в м. Нью-Йорк, інтегративний психіатр, клініцист-дослідник, викладач цигун, йоги, медитації та бойових мистецтв. Ця програма містить комплекс спеціальних дихальних та розумово-тілесних вправ, головною серед яких є практика когерентного (резонансного) дихання. Цю програму застосовують для допомоги людям, що пережили стресові та травматичні події (збройні конфлікти, війни, терористичні акти, техногенні та природні катастрофи).
Ще в травні цього року команда Breath-Body-Mind спільно з Українською асоціацією позитивної психотерапії (УАПП) організувала серію безкоштовних онлайн-занять для відновлення українських психологів і психотерапевтів. А в подальшому організація ВВМ надала можливість всім бажаючим учасникам пройти навчання з викладання програми. Завдяки цьому, десятки українських фахівців сертифікувалися і отримали дієвий, доступний, якісний та екологічний інструмент для допомоги собі, близьким, рідним і клієнтам. До цих щасливчиків належу і я. Я безмежно вдячна тренерам ВВМ та всім-всім-всім, хто причетний до цього неймовірного проєкту.