Поетеса, член спілки словянських письменників України, керівник народного театру малі форми «Кобзарі», учасниця вокальних, та хорового колективів, солістка Моринського Будинку культури (батьківщина Тараса Шевченка), спів-ведуча Всеукраїнського фестивалю Тараса Шевченка ШеFEST, дипломант ІІ ступеня міжобласного фестивалю «Мости над Россю», переможець фестивалю «Таланти рідного краю», нагороджена грамотами районної та міської Рад. Маю публікації у різних виданнях.
Запрошую до співпраці для видання збірок.

Поезія – це скарб усіх віків, зброя, пам’ять, біль, радість, кохання, мрії… Поезія – це любов до України!
Мово українська…
Мово українська, ти страждаєш
Від буревію злоби звідусіль,
Та скільки ніжності ти маєш
І грієш душі у холодну заметіль,
Зерном знання ти поле засіваєш,
Розвієш втому легким вітерцем,
Весняним птахом пісню заспіваєш,
Проллєшся життєрадісним дощем,
А восени врожай звитяг збираєш,
Колядкою й щедрівкою дзвениш
І казкою до діток розмовляєш,
В чарівний сон колисковою летиш ,
Молитвою до Бога промовляєш,
Слова спокути вуста шепочуть враз І Бог,
святий, прощенням промовляє,
Загоїть рани від людських образ…
А ти лілей любов до тої мови,
Яка є оберегом, закодованим в піснях,
Вона є найріднішою – життя основа,
Вовік, нізащо не загубиться в літах,
Бо мова – то душа, що не вмирає,
А Україна- мати нам життя дає,
І пісня українська нас єднає,
Нам сили жити, віри і надії додає!