ДОСЯГНЕННЯ ЧЕРЕЗ ЛЮБОВ ДО БОГА
Любов до Бога здатна творити неймовірні речі. І доказом цьому є життя та досягнення нашої героїні Надії РУСКО.
Сьогодні ми говоримо про релігію та справжню віру з докторкою філософії з релігієзнавства, членкинею Національної спілки краєзнавців України, Ліги ділових та професійних жінок України та світу, членкинею асоціації релігієзнавців України, громадською діячкою, авторкою п’яти книг та більше ста наукових публікацій.
– Надіє, Ви багато розповідаєте у ЗМІ про свою діяльність, проте мало хто знає про Ваше особисте життя та шлях.
– Я народилася у звичайній сільській сім’ї. Батьки мені прищепили любов до Бога, краю та праці. З дитинства я працювала над своїм духовним та науковим зростанням, брала активну участь у релігійних заходах, регулярно відвідувала Богослужіння, добре вчилася у школі та вже з юних років замислювалася над тим, хто я, для чого живу.
У сучасному суспільстві склалися стереотипи, що вихідцю з села важко досягнути кар’єрних вершин, однак можу сміливо заявити, що таку думку своїм прикладом я однозначно спростувала. Як це можливо? Рецепт простий: щира віра в Бога, наполеглива праця та самодисципліна – це ті три кити, на яких базується шлях до успіху.
– Чому Ви обрали саме рілігієзнавство?
– У дев’ятому класі, завдяки молитві «Вірую», я зцілилася від важкої недуги. Це стало поворотним моментом у житті, адже весь той досвід практикуючого християнства, який я бачила у своїй сім’ї і в якому брала безпосередню участь, набув для мене практичного втілення. Я зрозуміла, що віра в Бога – це набагато більше, ніж красиві обряди та традиції. Це – сенс життя і, крім внутрішнього душевного втілення, цьому можна присвятити й професійне життя, зокрема стати релігієзнавцем, що я і зробила. Близькі й знайомі переконували, що така спеціальність неактуальна та малоперспективна, однак зараз ми бачимо, якщо фах обрати до душі, то можна в ньому знайти себе і стати успішним.
– Надіє, сьогодні Ви вже маєте науковий ступінь, а якою є Ваша глобальна мета та мрія?
– Науковий ступінь я здобула за спеціальністю релігієзнавство. У 2015 році захистила дисертацію на тему «Особливості галицького іконопису». Ця тема є досить актуальною як для України в цілому, так і для Галичини зокрема. Дослідження і популяризація духовних національних скарбів – першочергове завдання для нас, науковців. Моя глобальна мрія, щоб світ змінився на краще. Зараз, як на мене, людство потопає у злобі й ненависті. Хочу, щоби на землі запанували любов і добро, адже коли світом керує любов, то кожен зможе стати щасливим у ньому.
– У Вас на сторінці в FB написано, що Ви людина, яка любить Бога. Чи не могли б Ви розкрити цю тезу детальніше?
– Так, дійсно, це правда. Я навіть присвятила цьому свою професійну діяльність, своє життя. Це не просто гучні слова. Це – сенс мого життя, його глибина. Я вдячна Богу, що змогла пізнати Його любов, принципи та закони.
– Надіє, скажіть, що саме керує Вами на шляху до успіху та жіночого щастя?
– На шляху до успіху, як на мене, необхідні працьовитість та відповідальність. А жіноче щастя чи щастя людини взагалі – це знайти себе, зрозуміти, що ти на своєму місці в цьому світі. А те, чим живеш, займаєшся, приносить задоволення. Ми звикли говорити про те, що плід людського життя – це діти, але не тільки, це також працювати на результат, бути вдячними Всесвіту за те, що ми тут живемо.
– Що б Ви сказали українцям, які ще досі не прийшли до віри та до Бога?
– Українцям, які ще не прийшли до Бога, я б сказала, що це чудесно жити в Бозі, відчувати Його підтримку, і взагалі бути людиною, що вірить. Бо віра надає сенсу людському життю, мотивує. Тому я закликаю всіх українців бути християнами не лише на папері, котрі приходять до церкви раз на рік посвятити паску, а бути практикуючими християнами, які відвідують храм регулярно, живуть за християнськими звичаями та принципами, прагнуть до ідеалів любові, світла та справедливості.