Освіта сьогодні виходить за межі передачі знань і стає ключовим інструментом формування якості життя, самореалізації та економічного розвитку. Дослідниця та методолог Оксана Кузьмук, яка працювала в проєктах Європейської Комісії, формує новий підхід до навчання — через практику, цінності та розвиток навичок, що мають реальну прикладну цінність.
— Сьогодні освіта потребує переосмислення. Пані Оксано, у чому полягає Ваша дослідницька оптика і як вона формує альтернативу класичним підходам до навчання?
— До 30% економічного зростання країн зумовлюється людським капіталом, де освіта відіграє ключову роль (World Bank, OECD). Водночас сучасні ринки праці дедалі частіше стикаються з невідповідністю навичок: мільйони випускників не знаходять реалізації за фахом. Це формує запит на переосмислення ролі освіти. Саме в таких проєктах Європейської Комісії я працювала як дослідниця і методолог нових навчальних дисциплін.
— Ви поєднуєте ролі дослідниці, методолога та практика. Як ця синергія впливає на створення освітніх моделей?
— Освіта для мене — це не лише професія, а й безперервний дослідницький процес. Я шукала відповідь на запитання, як навчання може допомогти людині реалізувати свій потенціал і досягти високої якості життя — у професії, взаєминах, здоров’ї.
Відповідь сформувалася на перетині різних наук, підходів і технологій: ефективна освіта завжди поєднує теорію з практикою і працює як цілісна система.
— Як Ви інтерпретуєте «технологізацію освіти» і як реалізуєте цей підхід у нових дисциплінах?
— У проєкті BlockNet моїм завданням було трансформувати навчальний контент у зрозумілий, інтерактивний і практично орієнтований формат. Це робота з відео, ментальними картами, кейсами та завданнями, які одразу залучають до дії. Сьогодні ці рішення використовують понад 56 000 студентів у країнах ЄС.
У проєкті Edu4Standards ми інтегруємо цінності ЄС у навчання та створюємо міждисциплінарні програми, де знання одразу переходять у практику. Це підхід, що формує не лише компетентності, а й здатність створювати нове.
— Ви створили систему вивчення англійської через відеоконтент і практику мовлення. У чому її методична новизна?
— Проблема часто полягає не в здібностях учня, а у форматі навчання. Є навички, які формуються неминуче через практику — зокрема мовлення. Тому з першого дня — лише практика.
Відеоконтент відкриває доступ до актуальних знань і дає змогу подати складне просто. А відтворення інформації своїми словами формує мовленнєву навичку. Без перевантаження теорією — лише жива практика, в яку інтегровано все необхідне. У такій системі результат стає природним.
— Оксано, якою Ви бачите трансформацію освіти?
— Освіта має синхронізуватися з динамікою ринку праці та ставати більш індивідуалізованою. У центрі — людина, її потенціал, інтереси та унікальна траєкторія розвитку.
Ключового значення набувають м’які навички, емоційний інтелект, креативне мислення та здатність до самореалізації. Світ більше не потребує виконавців — він потребує творців. І саме освіта має створювати середовище, в якому ця творча природа може проявитися.
Від редакції журналу MILLENIUM CLUB
Редакція дякує Оксані Кузьмук за глибоку розмову. Її підхід ще раз підкреслює: освіта майбутнього — це не про накопичення знань, а про формування людини, здатної мислити, діяти й створювати власну траєкторію життя.
OKSANA KUZMUK: EDUCATION AS A SYSTEM FOR UNLOCKING HUMAN POTENTIAL
Education today goes beyond the transfer of knowledge and becomes a key tool for shaping the quality of life, self-realisation and economic development. Researcher and methodologist Oksana Kuzmuk, who worked on European Commission projects, is shaping a new approach to teaching – through practice, values and the development of skills that have real applied value.
— Today, education is redefined. Mrs. Oksana, what is your research optics and how does it form an alternative to classical approaches to teaching?
— Up to 30% of a country’s economic growth is driven by human capital, with education playing a key role (World Bank, OECD). At the same time, labour markets are increasingly affected by skills mismatches: millions of professionals struggle to find employment meeting their requirements. This gap underscores the need to rethink education. My work in European Commission projects was focused on developing new academic disciplines that respond to these challenges.
— You combine the roles of researcher, methodologist, and practitioner. How does this synergy influence the creation of educational models?
— For me, education is both a profession and an ongoing research process. I have been exploring how learning can enable individuals to realise their potential and achieve a high quality of life—across career, relationships, and health.
The answer lies at the intersection of disciplines, approaches, and technologies. Effective education integrates theory with practice and functions as a holistic system.
— How do you interpret the “digitalisation of education” and how do you implement this approach in new disciplines?
— In the BlockNet project, my focus was to transform educational content into a clear, interactive, and practice-oriented format. This includes video-based learning, mind maps, case studies, and applied tasks that engage learners from the outset. Today, these solutions are used by more than 56,000 students across EU countries.
In the Edu4Standards project, we integrate EU values into interdisciplinary programmes, where knowledge is immediately applied in the field of standardisation. This approach translates EU values into practical application and new skill development.
— You have created a system for learning English through video content and speaking practice. What is its methodological novelty?
— The challenge is often not the learner’s ability, but the format of instruction. Some skills, particularly speaking, can only be developed through practice. That is why, from day one, the focus is on active use.
Video content expands access to up-to-date knowledge and enables complex concepts to be communicated clearly. Reproducing information in one’s own words strengthens speaking ability. The approach minimises passive theory and emphasises immersive practice, where all necessary elements are integrated. In such a system, results become a natural outcome.
— Oksana, how do you see the transformation of education?
— Education must synchronize with the dynamics of the labour market and become more individualised. The learner—their potential, interests, and unique development trajectory—should be at the centre.
Soft skills, emotional intelligence, creative thinking, and the capacity for personal growth are becoming essential. The world no longer needs executors; it needs creators. Education must therefore create environments in which this creative potential can fully emerge.
The editorial team thanks Oksana Kuzmuk for the insightful conversation. Her approach once again emphasises: the education of the future is not about the accumulation of knowledge, but about the formation of a person who is able to think, act, and create their own life trajectory.