Олексій Костенко — доктор філософії в галузі права, старший дослідник, державний службовець, полковник запасу та один із провідних експертів України у сфері цифрового права, штучного інтелекту та Metaverse. Його наукові розробки формують нові підходи до правового регулювання цифрових середовищ і визначають стратегічні орієнтири розвитку держави в умовах глобальної цифрової трансформації. Сьогодні він поєднує академічну глибину, державне управління та міжнародну експертну діяльність, працюючи над створенням моделей цифрової юрисдикції, цифрових кодексів та нової етики взаємодії людини і технологій. Його дослідження відкривають перед Україною можливість не лише адаптуватися до світових технологічних змін, а й впливати на формування нових стандартів права майбутнього. Саме тому його ім’я дедалі частіше звучить у контексті стратегічних рішень, які визначають архітектуру цифрової цивілізації XXI століття.

https://www.facebook.com/antizuk

— Ви сьогодні вважаєтесь одним із хедлайнерів в Україні у сфері розвитку Metaverse, штучного інтелекту та цифрових середовищ. Як ці технології змінюють філософію сучасного суспільства та роль людини в ньому?
— Ми живемо в період цивілізаційного зламу, коли технології змінюють не лише економіку, а саму природу соціальних відносин. Якщо раніше головною цінністю була матеріальна власність, то сьогодні — це дані, цифрова ідентичність та доступ до інформаційних систем. У цифрову епоху людина вже не просто користується технологіями — вона співіснує з ними. Саме тому наше завдання — зробити так, щоб технології посилювали свободу і гідність людини, а не підміняли їх.
— Ви є автором концепції цифрової юрисдикції для середовищ Web 4.0 та Metaverse. Що стало поштовхом до її створення?
— Поштовхом стало усвідомлення того, що традиційне право перестає встигати за технологічною реальністю. Сьогодні багато процесів відбуваються у транскордонному цифровому просторі, де класичні межі держави втрачають свою абсолютність. Саме тому виникла потреба створити нову модель — цифрову юрисдикцію, яка враховує не лише територію, а й цифрову ідентичність, алгоритми та платформні системи взаємодії.
— У Ваших роботах піднімається питання правосуб’єктності цифрових суб’єктів. Чи означає це появу нової цивілізаційної моделі співіснування людини та цифрового світу?
— Так, ми вже фактично вступили в нову цивілізаційну епоху. Автономні системи штучного інтелекту здатні приймати рішення і створювати юридичні наслідки. Але це не означає, що машина стає рівною людині. Йдеться про формування спеціального правового режиму для цифрових агентів, який дозволить контролювати їх діяльність і водночас зберегти пріоритет людини як головної цінності суспільства.
— Ви є автором моделей Цифрового Кодексу та Цифрового права. Наскільки важливо вже сьогодні створювати такі правові рамки?
— Це питання не майбутнього, а вже сьогодення. Технології розвиваються швидше, ніж законодавство, і без системних правил ми ризикуємо отримати хаос у цифровому середовищі. Цифрові кодекси — це інструмент превентивного управління майбутнім. Вони дозволяють забезпечити безпеку, відповідальність і прозорість у світі штучного інтелекту та цифрових платформ.
— Ваша діяльність поєднує науку, державне управління та міжнародну експертну роботу. Як Вам вдається зберігати стратегічне бачення і водночас залишатися практиком?
— Для мене це єдина логіка професійної діяльності. Наука дозволяє бачити тенденції майбутнього, державна служба — розуміти механізми їх реалізації, а міжнародна робота — співвідносити український досвід із глобальними процесами. Справжня наука повинна не лише пояснювати реальність, а й створювати інструменти для її розвитку.
— Які новітні правові підходи сьогодні формуються у світі щодо регулювання цифрових віртуальних людей як окремої категорії об’єктів інформаційного права?
Одним із передових досліджень є монографія «AI Law Model for Ethical Legislation» положення якої лягли в основу проєкту закону «Адміністративні заходи щодо інформаційних послуг цифрових віртуальних людей», розробленого у 2026 році Адміністрацією кіберпростору КНР. Це перший у світі спеціальний публічно-правовий акт, спрямований саме на регулювання цифрових віртуальних людей як автономної категорії об’єктів інформаційного права — а не штучного інтелекту чи синтетичного контенту загалом.
— Яку роль, на Вашу думку, може відіграти Україна у формуванні світових стандартів цифрового права та етики штучного інтелекту?
— Україна має унікальний досвід цифрової трансформації в умовах складних викликів. Саме тому ми можемо стати не лише користувачами міжнародних стандартів, а їх співтворцями. Наша країна здатна запропонувати світові модель відповідального цифрового розвитку, де інновації поєднуються з безпекою, етикою і повагою до прав людини.

OLEKSII KOSTENKO DIGITAL LAW IS THE LANGUAGE OF A FUTURE CIVILIZATION

Оleksii Kostenko is a Doctor of Philosophy in Law, Senior Researcher, public servant, reserve colonel, and one of Ukraine’s leading experts in digital law, artificial intelligence, and the Metaverse. His scientific developments are shaping new approaches to the legal regulation of digital environments and defining strategic directions for state development in the era of global digital transformation.
Today, he combines academic depth, public administration, and international expert activity, working on the creation of models for digital jurisdiction, digital codes, and a new ethics of interaction between humans and technology. His research opens opportunities for Ukraine not only to adapt to global technological changes but also to influence the formation of new legal standards for the future. That is why his name is increasingly associated with strategic decisions that define the architecture of the digital civilization of the 21st century.

— You are widely regarded as one of the leading figures in Ukraine in the development of the Metaverse, artificial intelligence, and digital environments. How are these technologies transforming the philosophy of modern society and the role of the individual within it?
— We are living in a period of civilizational transformation, when technologies are changing not only the economy but the very nature of social relations. In the past, the primary value was material property; today, it is data, digital identity, and access to information systems. In the digital era, a person no longer simply uses technology — they coexist with it. That is why our task is to ensure that technology strengthens human freedom and dignity rather than replacing them.
— You are the author of the concept of digital jurisdiction for Web 4.0 and Metaverse environments. What inspired the creation of this concept?
— The key driver was the realization that traditional law is no longer keeping pace with technological reality. Today, many processes occur in a cross-border digital space where classical state boundaries lose their absolute significance. That is why there was a need to develop a new model — digital jurisdiction — which takes into account not only territory, but also digital identity, algorithms, and platform-based systems of interaction.
— Your research addresses the issue of legal personality for digital entities. Does this indicate the emergence of a new civilizational model of coexistence between humans and the digital world?
— Yes, we have effectively already entered a new civilizational era. Autonomous artificial intelligence systems are capable of making decisions and generating legal consequences. However, this does not mean that machines become equal to humans. Rather, it involves the creation of a special legal regime for digital agents that will allow their activities to be regulated while preserving the priority of the human being as the highest value of society.
— You are the author of models for a Digital Code and a Digital Criminal Code. How important is it to establish such legal frameworks today?
— This is not a matter of the future — it is a matter of the present. Technology is evolving faster than legislation, and without systematic rules we risk facing chaos in the digital environment. Digital codes are instruments of preventive governance of the future. They make it possible to ensure security, accountability, and transparency in the world of artificial intelligence and digital platforms.
— Your professional activity combines science, public administration, and international expert work. How do you maintain strategic vision while remaining a practitioner?
— For me, this is a single professional logic. Science allows us to see future trends, public service helps us understand the mechanisms for their implementation, and international work enables us to align Ukraine’s experience with global processes. True science should not only explain reality but also create tools for its development.
— What new legal approaches are currently emerging worldwide regarding the regulation of digital virtual humans as a distinct category of information law objects?
— One of the most advanced studies is the monograph “AI Law Model for Ethical Legislation,” the provisions of which formed the basis for the draft law “Administrative Measures for Information Services of Digital Virtual Humans,” developed in 2026 by the Cyberspace Administration of the People’s Republic of China.
This is the world’s first specialized public law act specifically aimed at regulating digital virtual humans as an autonomous category of information law objects — rather than artificial intelligence or synthetic content in general.
— In your opinion, what role can Ukraine play in shaping global standards of digital law and artificial intelligence ethics?
— Ukraine possesses unique experience in digital transformation under conditions of complex challenges. That is why we can become not only users of international standards, but also their co-creators. Our country is capable of offering the world a model of responsible digital development, where innovation is combined with security, ethics, and respect for human rights.