Наталія ПОЛЯНСЬКА — професійна реабілітологиня, вертеброневролог, остеопатка, психологиня, медіум, тренерка з емоцій та Провідниця. Вербально, енергетично й анатомічно Наталія Полянська вміє читати людину цілісно. Її глибоке бачення дозволяє визначати корені болю задовго до появи симптомів. У нашій розмові Наталія ділиться тим, чому ми ігноруємо найважливіші маркери та як перемоги року стали для неї новою точкою сили і вдячності.
— Пані Наталіє, чому ми так легко довіряємо чужим думкам, але так важко — власному тілу?
— Щодня ми перебуваємо в різних ролях — спеціаліста, жінки, людини, клієнта. І в цьому калейдоскопі часто забуваємо найважливіше: тіло не вічне. Ми наївно думаємо, що воно ніколи не зламається, що завжди буде молодим і витривалим. Це міф.
Тіло — це система з чіткими правилами. Ми наповнюємо його неякісною інформацією, неякісною їжею, орієнтуємося на рекламу, сусідів, «диванних критиків». А треба опиратися на власну індивідуальність.
— Ви кажете, що болячка — це послання. Які «темні листи» тіло пише найчастіше?
— Болячка, хвороба, симптом — це все сигнали. Коли організм не може достукатися до нас, він починає вирішувати конфлікт за нас. Ці процеси не з’являються миттєво. Спочатку це легкі сигнали, потім — сильніші, а далі вже те, що ви влучно назвали «темними листами»: температура, упадок сил, внутрішнє непорозуміння, стани, які тривають довго й перетікають у хронічний формат.
Корінь може бути в емоції, у психосоматиці або ще на тонких енергетичних рівнях — задовго до того, як хвороба проявляється в тілі.
— Які сигнали тіла люди найчастіше ігнорують і чому вони небезпечні?
— Я справді вмію зчитувати маркери — візуальні, енергетичні, емоційні. Це може бути колір шкіри, запах, хода, постава, тремтіння, слова. Але люди зазвичай не звертають уваги на малопомітні симптоми: трохи температура, трохи риніт, трохи болить голова, «щось не те зі шлунком».
У шаленому темпі життя ми не маємо часу помічати дрібниці, доки вони не стають критичними. А починати треба з відповідальності: базових аналізів, чекапу, розуміння власної норми.
— Чому людям легше інвестувати в бренди та подорожі, ніж у власне тіло?
— Бо немає чітких цінностей і пріоритетів. Люди бояться осуду, бояться не відповідати стандартам, тому вибирають легке — щось, що швидко дає емоцію.
Покупки — це миттєвий результат. А тіло — це довготривалий процес, марафон, а не короткий забіг. Потрібно вміти чекати, вирощувати, плекати. Але терпіння й бачення довгої дистанції — рідкість. Саме тому інвестиція в здоров’я часто опиняється останньою в списку.
— Коли настає той момент, коли Всесвіт уже не просить, а вимагає зупинитися?
— Всесвіт може віддзеркалювати дуже категорично: зірвані проєкти, нездійснені мрії, проблеми зі здоров’ям, конфлікти, аварії. Все, що відбувається назовні — це те, що вже давно відбувається всередині.
Маємо пам’ятати: у що ми інвестуємо — те й росте. І в будь-який момент може настати точка обнулення. Але саме вона стає початком нового.
— Які Ваші найсильніші перемоги та одкровення цього року?
— Рік був потужним і живим: наповнений викликами, навчанням, перемогами над страхами та глибокими трансформаціями. Було чимало вагомих професійних кейсів — від попередження складних наслідків до успішної реабілітації після інсульту й інфаркту. Ми запустили групи самопідтримки, навчання масажу, реалізували важливі проєкти. Здійснилася й одна з моїх мрій — подорож до Норвегії, яка стала особистим символом руху вперед.
Я вдячна Всевишньому за можливість бути Провідницею, наставницею, джерелом підтримки й професійності, котре сьогодні так потрібне людям.
Найголовніша цінність і ціна 2025 року для мене така: я жива. Здорова. Щаслива. Сильна, «стильна» і багата на живу енергію. Я — життя в житті. У мене є мрії, наміри, ідеї, бачення та вільна воля діяти на благо — заради блага. Це прийшло як P.S. — після прожитого, вистражданого й вистояного.
А українцям хочу сказати: живіть. Не існуйте — живіть. Наповнюйте сенсом кожну хвилину свого життя.
Редакція щиро дякує пані Наталії ПОЛЯНСЬКІЙ за відвертість, глибину думок і ту світлу силу, яку вона несе людям. Бажаємо нових натхнень, потужних звершень, вдячних клієнтів і щоденного відчуття життя в його повноті.
THE BODY’S “DARK LETTERS”:
WHAT DO THEY MEAN? A CONVERSATION WITH NATALIIA POLIANSKA
Nataliia POLIANSKA is a professional rehabilitation specialist, vertebrologist, osteopath, psychologist, medium, emotional coach, and guide. Nataliia Polianska is able to read a person holistically, verbally, energetically, and anatomically. Her deep insight allows her to identify the roots of pain long before symptoms appear. In our conversation, Nataliia shares why we ignore the most important markers and how the victories of the year became a new source of strength and gratitude for her.
— Mrs. Nataliia, why do we trust other people’s opinions so easily, but find it so difficult to trust our own bodies?
— Every day we play different roles — specialist, woman, person, client. And in this kaleidoscope, we often forget the most important thing: the body is not eternal. We naively think that it will never break down, that it will always be young and resilient. This is a myth.
The body is a system with clear rules. We fill it with poor-quality information and poor-quality food, guided by advertising, neighbours, and “armchair critics.” But we need to rely on our own individuality.
— You say that pain is a message. What “dark letters” does the body write most often?
— Pain, illness, symptoms — these are all signals. When the body cannot reach us, it begins to resolve the conflict instead of us. These processes do not appear instantly. At first, they are mild signals, then stronger ones, and then what you aptly called “dark letters”: fever, loss of strength, internal misunderstanding, conditions that last a long time and become chronic.
The root cause may lie in emotions, psychosomatics, or even subtle energy levels — long before the disease manifests itself in the body.
— What body signals do people most often ignore, and why are they dangerous?
— I really know how to read markers — visual, energetic, emotional. It could be skin colour, smell, gait, posture, tremors, words. But people usually don’t pay attention to subtle symptoms: a slight fever, a slight runny nose, a slight headache, ‘something wrong with the stomach.’
In the frantic pace of life, we don’t have time to notice the little things until they become critical. And we need to start with responsibility: basic tests, check-ups, understanding our own norms.
— Why is it easier for people to invest in brands and travel than in their own bodies?
— Because there are no clear values and priorities. People are afraid of being judged, afraid of not meeting standards, so they choose the easy option — something that gives them a quick emotional fix.
Shopping is an instant result. But the body is a long-term process, a marathon, not a sprint. You need to be able to wait, grow, nurture. But patience and long-term vision are rare. That is why investing in health often ends up at the bottom of the list.
— When does the moment come when the universe no longer asks, but demands that we stop?
— The universe can reflect very categorically: failed projects, unfulfilled dreams, health problems, conflicts, accidents. Everything that happens on the outside is what has been happening on the inside for a long time.
We must remember: what we invest in is what grows. And at any moment, a zero point may come. But it is precisely this point that becomes the beginning of something new.
— What are your greatest victories and revelations this year?
— The year was powerful and vibrant: filled with challenges, learning, overcoming fears, and profound transformations. There were many significant professional cases — from preventing serious consequences to successful rehabilitation after strokes and heart attacks. We launched self-support groups, massage training, and implemented important projects. One of my dreams came true — a trip to Norway, which became a personal symbol of moving forward.
I am grateful to the Almighty for the opportunity to be a guide, mentor, source of support and professionalism, which people need so much today.
The most important value and price of 2025 for me is this: I am alive. Healthy. Happy. Strong, “stylish” and rich in living energy. I am life in life. I have dreams, intentions, ideas, visions and the free will to act for the good — for the sake of good. This came as a P.S. — after living, suffering and surviving.
And to Ukrainians, I want to say: live. Don’t just exist — live. Fill every minute of your life with meaning.
The editorial team sincerely thanks Mrs. Nataliia POLIANSKA for her openness, depth of thought, and the bright energy she brings to people. We wish her new inspiration, powerful achievements, grateful clients, and a daily feeling of life in its fullness.