Людмила КОВАЛЬЧУК, психологиня і психотерапевтка, ділиться досвідом, як залишатися в контакті з власним «я», не гублячись у чужих очікуваннях і ролях. Вона показує, як маленькі щоденні кроки, усвідомленість і турбота про себе допомагають відновити гармонію, чути свій внутрішній голос і відчувати життя повноцінно.

— Пані Людмило, раді вітати Вас на сторінках нашого журналу. Розкажіть, будь ласка, з чого розпочалася Ваша особиста дорога до внутрішньої рівноваги та усвідомленого життя?
— Зовні все «правильно», але всередині бракує повітря. Ми граємо чужі ролі, втрачаємо контакт із власним «я». Повернення до себе — крок крізь біль, коли вперше чуєш свій внутрішній голос без масок і оплесків. Це момент, коли усвідомлюєш, що справжня свобода починається з внутрішньої чесності. Поступово відкриваєш для себе, що можна дозволяти собі емоції, слухати свої бажання і не відчувати провини за те, що обираєш власний шлях.

— Яким чином пауза підтримує відновлення контакту з собою після втрати власної ідентичності?
— Потрібна ніжна зупинка: впасти всередину, де чужі очікування не діють. Записуючи моменти, коли підлаштовуємося під інших, можна побачити закономірності, зрозуміти, де втратили себе, і повернути владу над життям. Маленькі кроки у злагоді з собою повертають автономію і відчуття безпеки. Це як зупинитися на перехресті й нарешті почути внутрішній компас, який давно мовчав через шум чужих очікувань.

— Чому важливо вміти говорити «ні» для збереження внутрішнього ресурсу?
— «Ні» — це акт внутрішньої чесності та турботи про себе. Воно дозволяє зберегти психічний простір і цінності, не розчиняючись у потребах інших. Відмова — це не про втрату, а про свободу дихати і бути собою. Коли ми навчаємося говорити «ні» з повагою і любов’ю до себе, ми створюємо простір для справжньої близькості, де інші можуть бути поруч без поглинання. Це навичка, яка формується поступово і зміцнює внутрішній баланс.

— Як можна розпізнати і заспокоїти внутрішнього критика?
— Критик — колись захисник, який узяв на себе біль і страхи дитинства. Важливо слухати його історію з емпатією, розуміти страхи, створювати внутрішнього союзника. Критика перестає бути гальмом і стає фоном для розвитку підтримувального голосу. Спостереження, ведення щоденника, медитація та уважність до власних думок допомагають перетворити жорсткий голос на мудрого порадника, який підтримує, а не карає.
— Що допомагає відкрити власне «я» через переживання втрат?
— Біль — не ворог, а хірург, що розтинає ілюзії. Переживши втрату, ми відновлюємо контакт із собою, знаходимо нову глибину і внутрішню зрілість. Маленькі кроки повертають віру в себе і життя, дозволяючи відчувати легкість та присутність у світі. Втрата вчить цінувати момент і помічати ті речі, які раніше залишалися непоміченими. Вона відкриває нові ресурси та сенси, яких раніше не було видно.

— Які щоденні практики підтримують зв’язок із собою?
— Ранкова пауза, три глибоких вдихи, щоденник вдячності, рух (танець, прогулянка, йога), день без соцмереж, формулювання наміру на день. Маленькі дії повертають присутність у житті, відновлюють ресурс і внутрішню гармонію. Вони допомагають залишатися уважним до себе, помічати свої потреби і створювати постійну практику самопідтримки. Кожна дрібниця, на перший погляд незначна, формує основу для щоденної сили і спокою.

Редакція щиро дякує пані Людмилі Ковальчук, психологині та психотерапевтці, за відкритість, щирість і мудрість, якими вона поділилася. Ваші слова надихають, дають сили і допомагають читачам знайти власний шлях до себе. Дякуємо, що впускаєте нас у свій світ і показуєте, що внутрішня свобода — це щоденний шлях і маленькі кроки до себе.

LIUDMYLA KOVALCHUK:
KEYS TO YOURSELF AND INNER FREEDOM

Liudmyla KOVALCHUK, psychologist and psychotherapist, shares her experience on how to stay in touch with your true self without getting lost in other people’s expectations and roles. She shows how small daily steps, awareness, and self-care can help restore harmony, hear your inner voice, and feel life to the fullest.

— Mrs. Liudmyla, welcome to our magazine. Please tell us how you began your personal journey towards inner balance and conscious living.
— Outwardly, everything is “right,” but inside, there is a lack of air. We play other people’s roles and lose touch with our true selves. Returning to yourself is a step through pain, when you hear your inner voice for the first time without masks and applause. It is the moment when you realise that true freedom begins with inner honesty. Gradually, you discover that you can allow yourself to feel emotions, listen to your desires, and not feel guilty for choosing your own path.

— How does a pause help restore contact with oneself after losing one’s identity?
— You need a gentle pause: to fall inward, where other people’s expectations have no effect. By recording the moments when we adapt to others, we can see patterns, understand where we lost ourselves, and regain control over our lives. Small steps in harmony with yourself restore autonomy and a sense of security. It’s like stopping at a crossroads and finally hearing your inner compass, which has long been silenced by the noise of other people’s expectations.

— Why is it important to be able to say ‘no’ in order to preserve our inner resources?
– “No” is an act of inner honesty and self-care. It allows you to preserve your mental space and values without dissolving into the needs of others. Refusal is not about loss, but about the freedom to breathe and be yourself. When we learn to say “no” with respect and love for ourselves, we create space for true intimacy, where others can be close without being absorbed. It is a skill that develops gradually and strengthens inner balance.

— How can one recognise and calm one’s inner critic?
— A critic is a former protector who took on the pain and fears of childhood. It is important to listen to its story with empathy, understand its fears, and create an inner ally. Criticism ceases to be a hindrance and becomes a backdrop for the development of a supportive voice. Observation, journaling, meditation, and mindfulness of one’s own thoughts help transform a harsh voice into a wise advisor who supports rather than punishes.

— What helps one discover one’s true self through the experience of loss?
— Pain is not an enemy, but a surgeon who dissects illusions. After experiencing loss, we reconnect with ourselves, find new depth and inner maturity. Small steps restore faith in ourselves and life, allowing us to feel lightness and presence in the world. Loss teaches us to appreciate the moment and notice things that previously went unnoticed. It opens up new resources and meanings that were not visible before.

— What daily practices can help us stay connected with ourselves?
— Morning pause, three deep breaths, gratitude diary, movement (dance, walk, yoga), a day without social media, formulating an intention for the day. Small actions bring you back to the present moment, restore your resources and inner harmony. They help you stay mindful of yourself, notice your needs and create a consistent practice of self-care. Every little thing, seemingly insignificant at first glance, forms the basis for daily strength and peace of mind.

The editorial team sincerely thanks Mrs. Liudmyla Kovalchuk, psychologist and psychotherapist, for her openness, sincerity, and wisdom that she shared. Your words inspire, empower, and help readers find their own path to themselves. Thank you for letting us into your world and showing us that inner freedom is a daily journey and small steps towards oneself.