Оксана МАЛИШ — фахівчиня у сфері медичного страхування, яка поєднує раціональність бізнесу з людяністю медицини. Вона розвиває напрям медичного страхування, співпрацює з міжнародними брокерами, допомагає Збройним Силам України та людям, які потребують підтримки. Її історія — про силу дії, емпатію й невтомне прагнення змінювати світ на краще.

— Оксана, Ви працюєте у сфері, де турбота про людей має особливе значення. Як вдається поєднувати бізнесову логіку страхування з людяністю, якої вимагає медицина?
— У нашій роботі дуже важливо пам’ятати: за кожним страховим випадком стоїть людина — зі своїми емоціями, страхами й надіями. Бізнесова логіка страхування потрібна, щоб забезпечити прозорість, стабільність і відповідальність у прийнятті рішень. Але людяність — це те, що наповнює цю систему змістом.
Медицина вчить дивитися на ситуацію очима пацієнта, розуміти біль і потреби людини. А страхування дає інструменти, щоб цю турботу реалізувати структуровано, своєчасно й ефективно.
Поєднання цих двох підходів — аналітичного й емпатійного — дозволяє створювати сервіс, у якому клієнти відчувають не просто виконання умов договору, а справжню підтримку. І саме в цьому полягає суть нашої місії — допомагати людям не лише фінансово, а й по-людськи.

— Ви співпрацюєте з міжнародними партнерами. Напевно, цей досвід відкриває нові горизонти. Що найбільше надихає у спілкуванні з іноземними партнерами — інший підхід, цінності чи, можливо, філософія турботи про клієнта?
— Робота з міжнародними партнерами — це завжди можливість вчитися. Вона розширює горизонти мислення: ми бачимо, як по-іншому вибудовують процеси, як ставляться до клієнта, як цінують прозорість і довіру.
Мене надихає, що в багатьох країнах страхування розглядають не просто як фінансовий інструмент, а як форму турботи про людину. І коли ці принципи поступово приживаються в Україні — це дає відчуття руху вперед, розвитку, професійного зростання.

— Допомога ЗСУ, підтримка тих, хто опинився у скруті — це не просто вчинки, а стан душі. Що стало для Вас тим внутрішнім поштовхом, коли Ви зрозуміли: не можете залишатися осторонь?
— Моя історія волонтерства почалася ще задовго до повномасштабної війни. Ще студенткою я допомагала дітям-сиротам — тоді це було щось зовсім просте, але дуже щире. А коли розпочалася АТО і мого брата мобілізували, усе стало особистим. Неможливо було залишатися осторонь.
Тоді я вперше зрозуміла, наскільки важливо просто діяти — навіть коли здається, що твій внесок невеликий. Відтоді допомога ЗСУ та підтримка тих, хто опинився у скруті, стали для мене не епізодами, а частиною життя. Це вже не про обов’язок, а про внутрішню потребу — бути поруч, коли це справді потрібно.

— Спорт і танці — це рух, ритм, енергія. Що для Вас означають ці заняття? Це спосіб тримати форму, відновити гармонію чи, можливо, форма медитації?
— Рух — це моє джерело рівноваги. У спорті я знаходжу силу й дисципліну, у танцях — свободу і натхнення. Це як форма медитації: зникають думки про роботу, залишається лише момент, музика і відчуття життя.
Я не можу стояти на місці — мені потрібно діяти, йти вперед, як локомотив. Саме в русі я відновлюю гармонію та заряджаюся енергією для нових викликів.

— Які мрії чи цілі сьогодні надають Вам сил рухатися вперед — у роботі, у волонтерстві, у житті загалом?
— Я мрію, щоб медичне страхування в Україні стало звичною практикою — частиною культури турботи про себе. Це не лише про фінансовий захист, а й про відповідальність, свідомість і впевненість у завтрашньому дні.

А особисто — хочу миру, спокою та можливості планувати життя без страху. Допомагати, розвивати, створювати — це те, що додає сенсу кожному дню.

OKSANA MALYSH: “IN THE RHYTHM OF CARE, ACTION AND HARMONY”

Оksana MALYSH is a specialist in medical insurance who combines business rationality with the humanity of medicine. She develops medical insurance, cooperates with international partners, and helps the Armed Forces of Ukraine and people in need of support. Her story is about the power of action, empathy, and a tireless desire to change the world for the better.

— Oksana, you work in a field where caring for people is particularly important. How do you manage to combine the business logic of insurance with the humanity required by medicine?

— In our work, it is very important to remember that behind every insurance case there is a person — with their emotions, fears and hopes. The business logic of insurance is necessary to ensure transparency, stability and responsibility in decision-making. But humanity is what fills this system with meaning.

Medicine teaches us to look at the situation through the eyes of the patient, to understand a person’s pain and needs. And insurance provides the tools to implement this care in a structured, timely and effective manner.

The combination of these two approaches — analytical and empathetic — allows us to create a service in which customers feel not just the fulfilment of the terms of the contract, but genuine support. And this is the essence of our mission — to help people not only financially, but also humanely.

— You collaborate with international partners. Surely, this experience opens up new horizons. What inspires you most in communicating with foreign partners — a different approach, values, or perhaps a philosophy of customer care?

— Working with international partners is always an opportunity to learn. It broadens our horizons: we see how processes are structured differently, how customers are treated, how transparency and trust are valued.
I am inspired by the fact that in many countries, insurance is seen not just as a financial tool, but as a form of caring for people. And when these principles gradually take root in Ukraine, it gives a sense of movement forward, development, and professional growth.

— Helping the Armed Forces of Ukraine and supporting those in need is not just an action, but a state of mind. What was the inner impulse that made you realise you couldn’t stand aside?

— My history of volunteering began long before the full-scale war. As a student, I helped orphaned children — at the time, it was something very simple, but very sincere. When the ATO began and my brother was mobilised, everything became personal. It was impossible to remain on the sidelines.

That was when I first realised how important it is to simply act — even when it seems that your contribution is small. Since then, helping the Armed Forces of Ukraine and supporting those in need has become not just something I do occasionally, but a part of my life. It is no longer about duty, but about an inner need — to be there when it is really needed.

— Sport and dance are movement, rhythm and energy. What do these activities mean to you? Are they a way to stay in shape, restore harmony or perhaps a form of meditation?

— Movement is my source of balance. In sport, I find strength and discipline; in dance, I find freedom and inspiration. It’s like a form of meditation: thoughts about work disappear, leaving only the moment, the music and the feeling of life.
I can’t stand still — I need to act, to move forward like a locomotive. It is in movement that I restore harmony and recharge my batteries for new challenges.

— What dreams or goals give you the strength to move forward today — in your work, in volunteering, in life in general?
— I dream that medical insurance in Ukraine will become common practice — part of the culture of self-care. It’s not just about financial protection, but also about responsibility, awareness and confidence in the future.

Personally, I want peace, tranquillity and the ability to plan my life without fear. Helping, developing and creating are what give meaning to each day.