Війна принесла в життя мільйонів українців не лише біль утрат, а й непереборну потребу у змінах. Залишивши рідне місто, Наталія ПАПАЇКА не зламалася. Її мрія про салон краси трансформувалася у простір сили для українських жінок. Далі для вас приклад незламності: інтерв’ю з власницею салону краси @image_center.

— Пані Наталіє, пам’ятаєте той момент, коли зрозуміли, що потрібно залишати рідне місто та починати все з нуля? Що тоді дало Вам сили не зламатися?
— Коли ми втратили дім, роботу, бізнес — усе, що здавалося незмінним і рідним, я запитала своїх дітей: «Можливо, нам варто поїхати за кордон, почати все з нуля в безпеці?» Діти сказали: «Мамо, ми — українці. Ми маємо жити в Україні».
Це був момент, коли мене накрила хвиля емоцій: сором за свої слова, сльози, що котилися без зупину, і водночас — гордість. Гордість за дітей, за те, що попри війну, страх і втрати, у них більше сили, ніж у дорослих.
Заради них я зібрала себе докупи. Адже розумію: якщо ми хочемо бачити сильну, квітучу Україну — ми маємо вкладати в наших дітей. Вони — нове покоління, яке не зламала війна.

– Як змінилася Ваша мрія про власний салон після переїзду?
— Після переїзду моя мрія трансформувалася. Раніше я просто хотіла мати гарний салон, а тепер — це простір сили. Простір для жінок, які втомилися, пережили втрати, переїзди, стрес. Для них важливо не лише виглядати гарно, а й відчути себе живими, жіночними, гідними уваги до себе.
І сьогодні, коли я бачу, як жінки заходять у мій салон, усміхаються, розслабляються — я розумію, що зробила все не даремно.

– Що було найскладнішим у релокації салону?
— Найважчим було почати все спочатку там, де тебе ніхто не знає. Відчуття «своя серед чужих» — дуже болісне. Особисто боляче було втрачати звичне життя. Але ці моменти загартовують. Вони навчили мене жити без опори на «колись було» й будувати «тепер є».
Професійно ж довелося доводити свою цінність з нуля, шукати не просто клієнтів, а людей, яким можеш бути потрібна.

– Є секрет, який допоміг Вам знайти клієнтів у новому місті?
— Віра в себе. Мій досвід, мої руки, моє ставлення до кожної жінки — це те, чого не змогла зруйнувати війна. Я принесла з собою цінності, які не втратити: щирість, повагу до клієнта, любов до справи.
Довіра не з’являється миттєво. Її треба вирощувати. І я почала з одного обличчя, однієї історії, усмішки клієнтки, яка потім привела до мене подругу. Сарафанне радіо — найкраща реклама, коли твоя робота йде від серця.

– Пані Наталіє, яке значення для Вас сьогодні має жіноча стійкість?
— Жіноча стійкість — це не про силу без сліз. Це про здатність підніматися, навіть коли душа розбита. Це про ніжність, здатну захищати. Про турботу, що лікує.
У щоденній роботі я бачу, скільки всього носять у серці наші жінки. Війна змусила багатьох подорослішати, виживати, тягнути на собі родини, бізнеси, дітей. І вони приходять у салон не лише за послугою — вони шукають відновлення, розуміння, ковток миру.
Я вчуся в кожної з них і вірю: саме такі жінки і є наша незламна Україна.

Nataliia PAPAIKA: WOMEN’S RESILIENCE IN ACTION. HOW THE WAR DID NOT BROKE, BUT HELPED TO CREATE A DREAM SALON

Тhe war brought into the lives of millions of Ukrainians not only the pain of loss, but also an irresistible need for change. Leaving her hometown, Nataliia PAPAIKA did not break. Her dream of a beauty salon transformed into a space of strength for Ukrainian women. Here is an example of indomitability: an interview with the owner of a beauty salon @image_center.

— Mrs. Nataliia, do you remember the moment when you realised that you had to leave your hometown and start everything from scratch? What gave you the strength not to break down then?
— When we lost our home, our job, our business – everything that seemed unchanging and dear to us, I asked my children: “Maybe we should go abroad, start everything from scratch in safety?” The children said: “Mom, we are Ukrainians. We should live in Ukraine.”
That was the moment when a wave of emotions swept over me: shame for my words, tears that flowed without stopping, and at the same time pride – pride for the children, for the fact that despite the war, fear, and losses, they have more strength than adults.
For their sake, I pulled myself together. After all, I understand: if we want to see a strong, flourishing Ukraine, we must invest in our children. They are a new generation that has not been broken by war.

– How has your dream of having your own salon changed after moving?
— After moving, my dream transformed. Before, I just wanted to have a beautiful salon, and now it is a space of strength. A space for women who are tired, have experienced losses, moves, stress. For them, it is important not only to look beautiful, but also to feel alive, feminine, worthy of attention to themselves.
And today, when I see women come into my salon, smile, relax, I understand that I did everything for a reason.

– What was the most difficult part about relocating the salon?
— The hardest thing was to start all over again where no one knows you. The feeling of “not strange among strangers” is very painful. Personally, it was painful to lose my usual life. But these moments are hardening. They taught me to live without relying on “once upon a time” and to build “now there is”.
Professionally, I had to prove my worth from scratch, looking for not just clients, but people who could need me.

– Is there a secret that helped you find clients in a new city?
— Faith in myself. My experience, my hands, my attitude towards every woman is what the war could not destroy. I brought with me values that cannot be lost: sincerity, respect for the client, and love for the work.
Trust does not appear instantly. It must be cultivated. And I started with one face, one story, the smile of a client, who then brought a friend to me. Word of mouth is the best advertising when your work comes from the heart.
– Mrs. Nataliia, how important is female resilience for you today?
— Women’s resilience is not about strength without tears. It’s about the ability to rise, even when the soul is broken. It’s about tenderness that can protect. About care that heals.
In my daily work, I see how much our women carry in their hearts. The war forced many of them to grow up, survive, and carry families, businesses, and children. And they come to the salon not only for a service – they are looking for restoration, understanding, and a breath of peace.
I learn from each of them and believe: these are the women who make up our invincible Ukraine.