Tетяна ПОТОЦЬКА — голова громадської організації «Тетяни Потоцької “Воїни Світла”», волонтерка та член ГО «Військові капелани Волині», активістка, меценатка, благодійниця.

— Як Вам вдалося зберегти емоційний баланс та мотивацію під час складних обставин війни?
— Від першого дня війни — не в 2022-му, а ще в 2014 році, і до сьогодні — для мене нічого не змінилося. А мотивація дуже проста: я — жінка, яка поставила перед собою мету, і здатна абсолютно на все.
Що ж до емоційної рівноваги, то, знаєте, найбільше, чого я потребую — це позитивні емоції та доброзичливе середовище. Якби не моя основна робота, не знаю, як би впоралася. У мене туристичне агентство, яке спеціалізується на паломницьких турах. Їжджу з групами до святих місць — Ізраїлю, Італії, Греції, Грузії. Кожна з цих країн дарує мені силу, підтримку та внутрішній стрижень. Бо немає нічого потужнішого за молитву.
Жінка — берегиня, яка молиться, вірить у Господа і знає: не існує слова «не можу», є слово «треба».
— Які дії та стратегії допомогли Вам розвивати свій бізнес навіть в умовах війни?
— Багато про це писала на своїй сторінці у Facebook, закликаючи: «Допомагайте тим, хто допомагає іншим» — це мій життєвий девіз у сфері підприємництва. Поїздки за кордон — це і мій бізнес, і джерело доходу. Я заробляю, щоб мати змогу волонтерити. Коли вирушаю на передову, віддаю частину власних коштів, бо там постійно чогось не вистачає, а збори майже ніколи не закриваються повністю. Якби не мій бізнес, не було б із чого допомагати.
— Які труднощі виникли під час поєднання професійної діяльності, волонтерства та сімейного життя у воєнний період?
— Найбільший виклик — це саме баланс між бізнесом, родиною та волонтерством. Це виснаження, хронічний стрес, постійні поїздки, нестача сну. Нещодавно моя мама перенесла інсульт після смерті мого рідного брата. А вже наступного дня я сама потрапила до реанімації через проблеми із серцем. Усе це дуже сильно позначилося на моєму здоров’ї.
— Як Вам вдається захищати свої цінності та впевненість у собі в умовах нестабільності та загроз?
— Я ніколи не йшла за більшістю — завжди мала власну думку. Через це мене часто не приймають, бо моя позиція та погляди не всім до вподоби. Але мені не потрібно, щоб хтось мене переконував чи наставляв. Я бачу ситуацію своїми очима і думаю своєю головою.
— Які поради Ви могли б дати іншим жінкам, які опинилися в подібних умовах?
— Жінки — це рушійна сила. Якщо чоловіки — це міць на передовій, то жінки в тилу здатні на не менш вагомі дії. Я дуже хочу, щоб кожна жінка пам’ятала: ми не наївні й не слабкі. Ми, жінки, неймовірно сильні за своєю природою. Ми повинні триматися разом, бути єдиними, об’єднуватися — щоб наші чоловіки, які зараз на фронті, змогли повернутися до своїх рідних домівок, до своїх родин.

TETIANA POTOTSKA: «A WOMAN IS A GUARD, WHO PRAYS, BELIEVES IN THE LORD GOD AND KNOWS: ‘THERE IS NO WORD “I CAN’T” — THERE IS THE WORD “I MUST”

Tetiana POTOTSKA is the head of “Tetiana Pototska’s ‘Warriors of Light’” NGO, a volunteer and member of the “Volyn Military Chaplains” NGO, an activist, philanthropist, and charity worker.

— How did you manage to maintain your emotional balance and motivation during the difficult circumstances of the war?
— Nothing has changed for me since the first day of the war – not in 2022, but back in 2014 – and until today. And my motivation is very simple: I am a woman who has set a goal for herself and is capable of absolutely anything.
As for emotional balance, you know, the most important thing I need is positive emotions and a friendly environment. If it weren’t for my main job, I don’t know how I would have managed. I run a travel agency that specialises in pilgrimage tours. I travel with groups to holy places – Israel, Italy, Greece, Georgia. Each of these countries gives me strength, support and an inner core. There is nothing more powerful than prayer.
A woman is a guard who prays, believes in the Lord and knows that there is no word ‘I can’t’, there is the word ‘I must’.
— What actions and strategies helped you develop your business even during the war?
— I wrote a lot about this on my Facebook page, urging: “Help those who help others” is my life motto in the field of entrepreneurship. Traveling abroad is both my business and a source of income. I earn money to be able to volunteer. When I go to the front lines, I give some of my own money, because there is always something missing there, and the funds are almost never fully closed. If it weren’t for my business, there would be nothing to help with.
— What difficulties did you face in combining professional activities, volunteering and family life during the war period?
— The biggest challenge is the balance between business, family and volunteering. It is exhaustion, chronic stress, constant travelling, and lack of sleep. My mother recently suffered an insult after my brother died. And the very next day, I was admitted to intensive care because of heart problems. All of this had a great impact on my health.
— How do you manage to protect your values and self-confidence in the face of instability and threats?
— I have never followed the majority – I have always had my own opinion. Because of this, I am often not accepted, because not everyone likes my position and views. But I don’t need anyone to convince me or guide me. I see the situation with my own eyes and think for myself.
— What advice would you give to other women in similar circumstances?
— Women are the driving force. If men are the power on the front line, women in the rear are capable of no less significant actions. I really want every woman to remember that we are neither naive nor weak. We women are incredibly strong by nature. We have to stick together, be united, and unite – so that our men who are now at the front can return to their homes and families.