Віталій РОМАНЧУКЕВИЧ — відомий український банкір, юрист, громадський діяч і викладач, доктор економічних наук, перший віцепрезидент Асоціації українських банків, голова Наглядової ради «Європейського промислового банку».

— Як Ви обирали свою професію і чому стали саме банкіром?
— Я родом із Прикарпаття, чарівного бойківського краю, з гірського міста Долина. У 1997 році, будучи учнем шостого класу, я дивився загальнонаціональну телепередачу «Людина року», в якій Вадим Гетьман отримав нагороду «Банкір року». Його промова якимось чарівним чином надихнула мене на велику мрію — стати українським банкіром. Відтоді й розпочався мій шлях до «банківського Евересту».
(Від редакції: у 2019 році Віталій Романчукевич повторив досягнення свого кумира — був визнаний «Фінансистом року»).
— Ви також є першим віцепрезидентом Асоціації українських банків. Чим сьогодні займається АУБ та яку перевагу дає членство в асоціації для банків?
— Я вдячний Президенту Асоціації українських банків Андрію Дубасу за запрошення долучитися до розвитку цієї організації. Для мене це велика честь — особливо враховуючи те, як масштабно Асоціація зросла за останні сім років.
Сьогодні АУБ об’єднує не лише банки, а й небанківські фінансові установи.
Після ухвалення у 2020 році так званого «закону про спліт» було ліквідовано Нацкомфінпослуг, а функції регулювання небанківських установ перейшли до Національного банку України. Як асоціація, що десятиліттями співпрацює з НБУ над зміцненням банківської системи, ми логічно адаптували свої установчі документи й відкрили можливість членства для небанківських установ.
Часто нас запитують, чому ми не змінили назву Асоціації. Ми відповідаємо просто: якщо НБУ після розширення своїх повноважень не змінював назву, то і ми залишаємо свою.
Сьогодні АУБ — це унікальна платформа для:
● обміну досвідом між учасниками ринку,
● напрацювання спільних позицій,
● донесення ініціатив до Верховної Ради, уряду, НБУ та інших регуляторів.
На сьогодні до Асоціації входять 75 установ, з яких приблизно половина — це банки, а інша половина — небанківські фінансові установи. Серед членів АУБ — усі державні банки, низка банків з іноземним капіталом і більшість банків з приватним капіталом: великих, середніх і невеликих.
У 2024 році Асоціація відкрила представництво у Брюсселі, що стало важливим кроком у напрямку поглиблення міжнародної співпраці на шляху до євроінтеграції.
— Ви є незалежним директором і очолюєте наглядову раду АТ «Європейський промисловий банк». Яка стратегія його розвитку і яких цілей прагнете досягти?
— АТ «Європейський промисловий банк», заснований у 2008 році, — це універсальний бутиковий банк формату family office, який зосереджується на індивідуальному підході до кожного клієнта, забезпечуючи високий рівень персоналізованого обслуговування та фінансових рішень.
Стратегія банку полягає у створенні довгострокових партнерських відносин, орієнтованих на глибоке розуміння потреб бізнесу та приватних осіб, з особливим акцентом на конфіденційність, надійність і максимальне задоволення потреб своїх клієнтів.
— Україна активно рухається шляхом євроінтеграції. Як Ви оцінюєте готовність ринку до інтеграції з ЄС?
— Український банківський сектор вже на 70–80% відповідає європейським стандартам і навіть випереджає деякі країни ЄС за якістю сервісу, тоді як небанківський фінансовий ринок потребує подальших змін. З метою його розвитку Асоціація українських банків активно співпрацює з європейськими партнерами, зокрема в межах проєкту Step in2EU, реалізованого разом із GIZ.
— У чому сила та унікальність українського банківського сектору порівняно з ЄС?
— Український банківський сектор пройшов потужний етап трансформації. Поєднання реформ і цифровізації підготувало банківську систему до екстремальних умов війни.
З лютого 2022 року — вже понад три з половиною роки — банківська система України демонструє стабільність, згуртованість і технологічну готовність до викликів.
Ми бачимо:
● ефективну модель power banking,
● оперативну реакцію НБУ на загрози,
● злагоджену роботу банкірів по всій країні.
Саме це — наш унікальний досвід, яким ми зможемо поділитися з міжнародною спільнотою після перемоги. Сподіваємось, що іншим країнам ніколи не доведеться проходити подібне, але краще бути готовими до викликів, ніж опинитися перед ними зненацька.