Практичний психолог, вчитель-філолог. Лауреат численних конкурсів.
Дипломат та призер педагогічних конкурсів Всеукраїнського масштабу. Автор унікальної методики психокорекції особистості, а також програми «Виховання дітей без покарання». Педагог у четвертому поколінні.

Використання нейролінгвістичного програмування (НЛП) як засобу маніпуляції — доволі поширене явище в сучасній пропаганді. Техніки, засновані на принципах НЛП, застосовуються з метою трансформації сприйняття реальності та управління реакціями людей. Їх суть полягає у впливі на емоції й уявлення, що дозволяє подати викривлену інформацію як достовірну.
Конкретні приклади маніпуляцій НЛП у російській пропаганді, які активно використовується через засоби масової інформації, публічні виступи, соціальні мережі. Нижче наведено ключові маніпулятивні стратегії та приклади їх застосування:
1. Квантори загальності
Приклад: Фрази на кшталт «Всі українці — нацисти» або «Усі західні країни підтримують Україну».
Такі твердження спрощують складну реальність, зводячи її до єдиного негативного образу, й виключають альтернативні точки зору, створюючи ілюзію одностайності.
2. Метафрейм
Приклад: Опис конфлікту в Україні як «громадянської війни».
Це перекладає відповідальність із зовнішнього агресора на внутрішні чинники, тим самим легітимізуючи насильство та зміщуючи фокус із причин на наслідки.
3. Перевизначення
Приклад: Вживання терміна «денацифікація» щодо України.
Таке формулювання подає агресію як нібито обґрунтовану та «історично необхідну», спираючись на радянські наративи та глибоко вкорінені страхи. Це сприяє формуванню уявлення, що агресія є «необхідною дійсністю» для безпеки росії.
4. Спотворення фактів
Приклад: Обвинувачення України у «вбивствах власних громадян».
Це класичний приклад перекручення новин, метою якого є перекладення провини на український уряд і відволікання уваги від дій російської федерації.
5. Емоційний апеляцій
Приклад: Використання образів «мир», «захист», «сім’я» у воєнному контексті.
Завдяки такій лексиці пропаганда викликає сильні емоції (страх, співчуття) та знижує рівень критичного аналізу, зокрема, пояснюючи війну як акт «захисту».
6. Заперечення реальності
Приклад: Поширення тверджень, що проблеми не існує, як, наприклад, «в Україні немає війни».
Це створює когнітивну дезорієнтацію: люди починають сумніватися в об’єктивності джерел інформації та приймають лише «офіційну» версію.
7. Атрибуція відповідальності
Приклад: Обвинувачення Заходу в усіх проблемах, пов’язаних з російською економікою або соціальною політикою через слова «негативний вплив санкцій».
Це дозволяє уникнути відповідальності за власні політичні та економічні провали, перекладаючи її на «зовнішнього ворога».
8. Дихотомічне «чорно-біле» мислення (чорна риторика)
Приклад: Зображення конфлікту як боротьби між «добром» (росія) і «злом» (Захід чи Україна).
Така подача спрощує складні міжнародні події, виключає нюанси та спонукає до бінарного вибору без аналізу альтернатив.
Висновок
Російська пропаганда активно використовує методи нейролінгвістичного програмування для маніпуляції свідомістю населення та формування певного наративу про конфлікти та зовнішню політику. Застосування кванторів загальності, метафреймів, перевизначень та емоційних апеляцій робить інформацію більш переконливою та легшою для сприйняття. Формування критичного мислення, медійної грамотності та емоційної обізнаності — ключові чинники у збереженні психологічної незалежності громадян перед лицем інформаційної війни.

NLP in the context of Russian propaganda Iryna BLAZHYNA

Іryna BLAZHYNA is a practical psychologist, teacher-philologist; winner of numerous competitions, diplomat and prize-winner of pedagogical competitions of the All-Ukrainian scale; author of a unique methodology of psychocorrection of personality, as well as the programme “Raising Children without Punishment”; a fourth-generation teacher.

The use of neuro-linguistic programming (NLP) as a means of manipulation is quite common in modern propaganda. Techniques based on the principles of NLP are used to transform the perception of reality and manage people’s reactions. Their essence lies in influencing emotions and perceptions, which allows distorted information to be presented as reliable.
Specific examples of NLP manipulations in Russian propaganda, which are actively used through the media, public speeches, and social media. Below are the key manipulative strategies and examples of their application:
1. Generality quantifiers
Example: Phrases such as “All Ukrainians are Nazis” or “All Western countries support Ukraine”.
Such statements simplify a complex reality by reducing it to a single negative image and exclude alternative points of view, creating the illusion of unanimity.
2. Metaframe
Example: Describing the conflict in Ukraine as a “civil war”.
This shifts responsibility from an external aggressor to internal factors, thereby legitimising violence and shifting the focus from causes to consequences.
3. Redefinition
Example: The use of the term ‘denazification’ in relation to Ukraine.
This language presents aggression as supposedly justified and “historically necessary”, drawing on Soviet narratives and deep-seated fears. This contributes to the perception that aggression is a “necessary reality” for russia’s security.
4. Distortion of facts
Example: Accusing Ukraine of ‘killing its own citizens’.
This is a classic example of news distortion aimed at shifting the blame to the Ukrainian government and diverting attention from the actions of the russian federation.
5. Emotional appeal
Example: The use of images of “peace”, “protection”, “family” in the military context.
Such vocabulary evokes strong emotions (fear, compassion) and reduces the level of critical analysis, in particular, by explaining war as an act of “defence”.
6. Denial of reality
Example: Spreading claims that the problem does not exist, such as “there is no war in Ukraine.”
This creates cognitive disorientation: people begin to doubt the objectivity of information sources and accept only the “official” version.
7. Attribution of responsibility
Example: Blaming the West for all problems related to the Russian economy or social policy through the words “negative impact of sanctions.”
This allows one to avoid responsibility for one’s own political and economic failures by shifting it to an “external enemy.”
8. Dichotomous “black and white” thinking (black rhetoric)
Example: Depicting the conflict as a struggle between “good” (russia) and “evil” (the West or Ukraine).
This presentation simplifies complex international events, eliminates nuances, and encourages binary choices without analysing alternatives.
Conclusion
Russian propaganda actively uses neurolinguistic programming methods to manipulate the consciousness of the population and form a certain narrative about conflicts and foreign policy. The use of generality quantifiers, metaframes, redefinitions and emotional appeals makes information more convincing and easier to perceive. The formation of critical thinking, media literacy and emotional awareness are key factors in maintaining the psychological independence of citizens in the face of information warfare.