Якщо ми ігноруємо свої почуття, тіло починає «говорити» за нас. У цьому переконана досвідчена психотерапевтка із багаторічним стажем — Світлана РОГОЖА. Її спеціалізація — психічні травми та робота з психосоматикою. Як впоратися зі стресом та коли варто шукати допомоги у фахівців, Світлана розповіла нашому журналу.

— Світлано, розкажіть, будь ласка, про свій професійний досвід? Що підштовхнуло Вас займатися лікування людських душ?
— Завжди була емпатійною, чутливою, особливо до тих, кого ображали, захищала їх, підтримувала. Пам’ятаю, як у сім років бинтом перемотувала зламану гілку. Вперше слово «психологія» я почула від викладача фізики в старших класах сільської школи. Моя перша книга — «Конфлікти та шляхи їх вирішення», яку подарували на конкурсі «Що? Де? Коли?» (виграла наша команда), змінила погляд на міжособистісні стосунки. А далі — вступ до закладу вищої освіти (Міносвіти скасували термін «вищий навчальний заклад» у 2018 р) на психолого-природничий факультет. Я, мов Герміона з Гоґвортсу, намагалася познайомитися з кожною книгою, яку рекомендували викладачі, не пропустити нічого важливого. На п’ятому курсі познайомилась з кататимно-імагінативною психотерапією тіла (символдрама), яка дає можливість глибшого пізнання та допомоги людині. Тоді ж почала волонтерити, а першою моєю клієнткою стала шестирічна дівчинка з ДЦП.
Після університету чотири роки працювала в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Проте я мріяла бути психологом в лікарні. Коли дізналась, що є вакансія, відразу подала резюме. Там я пропрацювала 15 років, а згодом перейшла у приватну практику.
— Чим відрізняється психологія від психотерапії?
— Психологія — це наукова дисципліна про психіку — здатність відображати об’єктивну дійсність та реагувати на зовнішні подразники з метою адаптації, регуляції. Психологи мають вищу освіту, закінчують факультет психології в гуманітарному або медичному навчальному закладі. Психолог допомагає людям впоратися з емоційними, поведінковими або когнітивними проблемами. Працює з психічно здоровими людьми, які мають труднощі у взаєминах, з розумінням себе, пошуком роботи та інші особистісні психологічні проблеми.
Психотерапія — це науково обґрунтований та емпірично перевірений окремий вид діяльності, спрямований на допомогу людям з психологічними, психічними, психосоматичними, соціальними проблемами або стражданнями. Вивчення одного з психотерапевтичних методів на базі вищої психологічної або медичної освіти включає: вивчення теорії, проходження власної терапії за цим методом, практику у супроводі супервізорів.
— Яка Ваша спеціалізація зараз?
— Я — психотерапевт за методом символдрами — це один з напрямків психотерапії, що базується на принципах глибинної психології, в якому використовується особливий метод роботи з уявою (імагінація) для того, щоб унаочнити несвідомі бажання людини, її фантазії, конфлікти і механізми захисту.
Працюю з різними запитами: емоційне виснаження, стресові, тривожні стани, психологічні травми, психосоматичні стани, внутрішньособистісні та міжоособистісні конфлікти, батьківсько-дитячі відносини, втрати, емоційна регуляція тощо.
— Де межа між пригніченістю та стресом?
— Пригніченість — це нормальна емоційна реакція на важкі життєві обставини. Ключове: емоційна реакція. Коли ми говоримо про стрес, то маємо неспецифічну реакцію всього організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію. Ми маємо три стадії стресу, а пригніченість може супроводжувати скрізь.
Коли під тривалим впливом патогенного фактору змінюється якість життя, тоді це привід остаточно зупинитись і звернутись по допомогу до спеціаліста. Але краще це зробити відразу ще на першій стадії стресу — тривозі, щоб не допустити виснаження.
— Яка Ваша головна порада як психологині та психотерапевтки для наших читачів?
— Стресів не оминути. Вони були, є і будуть у нашому житті. Важливо те, як ми на них реагуємо — це наш вибір. Тому рекомендую зі здоровою турботою відноситись до себе: сон, харчування, фізичні вправи, спілкування, саморефлексія, самопізнання тощо — наскільки це можливо в наших реаліях.