Учителька початкових класів, художниця-аматорка та дизайнерка одягу — в одній особі. В інтерв’ю Алла КОРОЛЬ розповідає про любов до дітей, вплив війни на їхню психіку, значення творчості в житті та прагнення відродити українські традиції в сучасному одязі.

– Алло, учителі початкових класів — люди особливої професії. Що Вас вабить у цій роботі?
– Мені пощастило в житті — моє покликання та творчий потенціал збіглися з професією. Тому я з радістю поспішаю до класу! Попри буденні процеси, школа — це місце реалізації особистості, обмін енергіями. Діти наповнюються тим, що ти їм передаєш. У моєму класі творчі учні, які вміють критично мислити, нестандартно вирішують завдання та надихають мене на розвиток як учительки.
– Наскільки змінилися діти з початком повномасштабної війни?
– Звісно, війна — випробування для кожного, а для дитячої психіки — особливо. Тривога може ховатися всередині та не проявлятися зовні. Тому велика відповідальність лягає на вчителя. Своєю спокійною поведінкою, чіткими алгоритмами дій ми допомагаємо дітям бути зібраними та відповідальними. Моя робота допомагає їм: ми багато малюємо, складаємо казки, знайомимося з побутом козаків, стародавніми шрифтами, спілкуємося з природою.
Щоб дитина зростала емоційно здоровою, важливо бачити і чути її крізь призму любові. Батькам раджу шукати «свого» вчителя, який допоможе дитині розкрити її здібності, і прислухатися до рекомендацій. Корисно також читати літературу про дихальні практики, візуалізацію, займатися ліпленням, малюванням, вести щоденники з ілюстраціями. Діти мають вчитися виражати емоції через творчість.
– Окрім педагогіки, Ви займаєтесь дизайном одягу. Яких успіхів досягли у цьому напрямі?
– Я навчилася шити самостійно. У 14 років, намагаючись створити викройки, використала всі мамині тканини. Відтоді я займаюся вишивкою, аплікацією на тканині, декором і розписом одягу, порцеляни та ваз. Розписую також сумки і взуття, пишу картини.
У мене є сторінка в соцмережах, де я ділюся своїми роботами. Одяг створюю для себе й отримую задоволення від того, що мої речі унікальні. Вони — відображення мого внутрішнього світу, моє друге «Я».
З початком повномасштабної війни мій чоловік і син стали на захист Батьківщини. Усі ці два з половиною роки творчість була для мене опорою, джерелом сил, яке допомагало відволіктися від тривожних думок.
– Якою, на Вашу думку, є справжня сутність української жінки?
– Моя мета — одягнути українок у сучасний одяг, який поєднує нашу культуру та символіку. У моїх роботах ви завжди знайдете калину, дерево життя чи слов’янські руни. Такі речі заряджають енергією, ніби весь рід стоїть за тобою. А ще вони дуже красиві!
– Алло, дякуємо за Вашу діяльність! Чого Ви прагнете у своїх реалізаціях?
– Мрію відкрити власну крамницю, де продаватимуть одяг із автентичним розписом, аксесуари ручної роботи. Хочу, щоб українок впізнавали як носіїв своєї культури. Адже щаслива та гарна жінка здатна долати труднощі, підтримувати близьких і досягати успіху.
Це і є моя мета! Бажаю, щоб всі діти росли щасливими у сильній та незалежній Україні!