Допоможи собі сам! Це головне правило, щоб вижити на фронті, вважає бойовий медик ВОЛОДИМИР ВОЛІКОВ. Відомий лікар-кардіолог, який з початку повномасштабного вторгнення змінив білий халат на військову форму, зараз навчає бійців та парамедиків тактичній медицині. Про особливості служби та творчість, що рятує, читайте у нашому інтерв’ю.

– Володимире, чому обрали для себе позивний «Скіф»?
– В умовах бою зв’язок через рацію зазвичай дуже поганий. Тому позивний має бути коротким і відображати певну сутність людини. Свого часу я багато уваги приділяв вивченню східної медицини, нетрадиційних методів лікування у поєднанні з традиційними. За родоводом мої далекі предки були козаками-характерниками. Скіфи – це теж наші пращури. Колись вони заселяли українські землі і володіли різними методиками управління енергією, перебували в гармонії з навколишнім світом і природою. Тому цей позивний для мене досить символічний.
– З якими викликами Ви зіткнулися як бойовий медик з початку повномасштабної війни?
– По-перше, це великий стрес і шок. Я сам пройшов багато різноманітних курсів, знав, що, куди і як. Але одна справа – тренування, а зовсім інша – реальний бій, коли бачиш всі жахіття війни на власні очі… І там головне – не розгубитися, не заклякнути, а діяти автоматично. Уже потім до всього звикаєш.
Найстрашніше – втрата побратимів… І не тому, що бракувало знань чи медикаментів, а через те, що поранення були несумісні з життям. Ти розумієш, що нічого не можеш зробити, почуваєшся безсилим, неспроможним допомогти…
Зараз уже не виїжджаю в гарячі точки. Служу в ППО та паралельно разом із колегами проводжу курси з тактичної медицини.
– Які основні складові успішної тактичної медицини, з Вашого досвіду?
– Ми навчаємо бійців надавати допомогу за протоколами MARCH. Основний акцент – це самодопомога. Часто трапляються ситуації, коли військовий отримує поранення, триває бій, і парамедику не може до нього дістатися. Тому кожен боєць повинен вміти зупинити собі кровотечу, правильно накласти турнікет і чекати, коли до нього дістанеться бойовий медик.
Важливо вміти не розгубитися і дуже швидко приймати рішення. Я завжди раджу бійцям: якщо є вільна хвилинка, беріть аптечку і по протоколу відпрацьовуйте надання медичної допомоги, щоб це стало автоматичним, і в екстремальних умовах не довелося думати: «А що там далі?».
Зараз існує безліч курсів із тактичної медицини, різних за складністю. Цивільним раджу пройти хоча б базовий курс, що триває два дні, та завжди мати при собі тактичну аптечку (з турнікетами, бандажем, кровоспинними засобами, набором пігулок, серед яких – антибіотик, протизапальний і жарознижуючих засіб, пластир і стерильний бинт). Адже такі навички можуть допомогти врятувати життя, навіть під час обстрілів об’єктів інфраструктури.
– Чим небезпечна контузія? Якої реабілітації потребують травмовані?
– Контузія, або акубаротравма, – це закрита черепно-мозкова травма, спричинена мінно-вибуховою дією. Між собою називаємо її «автографом війни».
Існує три ступені контузії: легка, середня та важка. Небезпечна ця травма своїми віддаленими наслідками, або постконтузійним синдромом. Йдеться про виникнення ускладнень, таких як: панічні атаки, порушення серцевого ритму, втрата короткочасної пам’яті, сильний головний біль, запаморочення, нудоту та інші симптоми, які можуть проявитися з часом.
Як правило, контузія поєднується з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Наслідками стають психічні розлади: коливання настрою, спалахи агресії, порушення сну. Лікування у таких випадках має бути комплексним: медикаментозним і психологічним. Вважаю, що має діяти державна програма реабілітації після контузії, адже це стосується не лише військових, а й цивільних, які потрапили під обстріли.
– Як щодо Вашої творчості? Про що пишете зараз?
– Творчість – це те, що рятує мою психіку. Звісно, в основному пишу про війну. Найближчим часом вийде моя збірка «Поезія, опалена війною» (Видавничий дім «АДЕФ-Україна»), яку можна буде придбати в книжкових магазинах або в електронному форматі. Паралельно продовжую займатися композиторською діяльністю – моя музика зібрана на YouTube-каналі.
Класики раніше казали, що краса врятує світ. А я вважаю, що світ врятує любов. Любов до природи, до навколишнього світу… Адже усі позитивні вібрації, які ми посилаємо у Всесвіт, обов’язково до нас повертаються!