Відома громадська діячка та політикиня з Київщини – ВІОЛЕТТА ДВОРНІКОВА – вийшла на міжнародний рівень і заснувала Європейську асоціацію жінок України. Це перша організація за кордоном, що об’єднує та консолідує українок, які вимушено стали біженками. Нині пані Віолетта поставила собі за мету – мотивувати українців повернутися додому. Що для цього потрібно? Читайте у нашому ексклюзивному інтерв’ю.

– Пані Віолетто, раді знову вітати! Нещодавно Ви заснували першу Європейську асоціацію жінок України та успішно презентували її у Брюсселі. Що підштовхнуло Вас до цього? Поділіться особистими враженнями від події?
– Дійсно, для мене це дуже знакова подія. А почалося все з того, що війна застала мене у моєму рідному місті Ірпені, що на Київщині, торкнулася мене особисто, моєї родини, моїх дітей. З перших хвилин повномасштабного вторгнення, я ухвалила важливе рішення, що залишаюся вдома. До переможного бою я була на місці й відчула на власній долі увесь той біль, страждання, які принесла з собою росія. Моя родина змушена була виїхати в іншу країну для безпеки життя. Тому я, як ніхто, знаю, як важливо мати підтримку на чужині, де б ти вимушено не перебував.
За період повномасштабного вторгнення до різних країн Європи виїхало понад 6 млн українців. Це люди, які були не готові змінити своє життя, не планували переїзду. Просто в один момент їм довелося залишити все в Україні й тікати від війни, щоб захистити своїх дітей, родину, бути у безпечному місці.
Не можна сказати, що ці люди абсолютно щасливі за кордоном. Їм потрібна підтримка, допомога. Тож створення Європейської асоціації жінок України – це було зважене стратегічне рішення, щоб консолідувати українських жінок-біженок, масштабувати їх роль у суспільстві, об’єднати, захистити їх права.
Сама організація знаходиться у Брюсселі, в Бельгії. А її урочиста презентація стала відправною точкою для нашої діяльності. Мої враження від цієї події неймовірні! До нас завітало багато почесних гостей, зокрема депутати Європарламенту, високопосадовці з України. Загалом захід об’єднав понад 60 делегаток з 20 країн Європи. Це жінки-лідерки, які мають спільні цілі, ідеї для зміцнення жіночої ролі в суспільстві, яким небайдужа доля українців за кордоном.

– Яку глобальну місію Ви покладаєте на Європейську асоціацію жінок України?
– Я переконана, що українським жінкам-біженкам треба допомогти реалізувати свій потенціал, знайти точку опори, своє місце у тій країні, де вони знаходяться зараз, щоб у майбутньому вони могли повернутися в Україну.
На сьогодні ми маємо сумну статистику щодо демографічної ситуації в Україні, так само як і дефіцит професійного потенціалу. Але після Перемоги комусь потрібно буде відбудовувати нашу країну, підіймати її з точки післявоєнної стагнації, розвивати. Тому ми вже зараз маємо працювати на перспективу того, щоб українці, які виїхали за кордон, хотіли повернутися. Зокрема молодь, яка здобуде європейську освіту, цінний іноземний досвід.
– Перший конгрес в Болгарії зібрав чимало українських біженок. Про що говорили? Які проблеми підіймали?
– Варто зауважити, що на момент нашої зустрічі у Болгарії, ми вже достатньо вивчили проблематику українських біженок у цій країні, опрацювали сотні респондентів та отримали статистичний зріз. І тому під час зустрічі ми говорили про конкретні речі, часті проблеми, з якими щодня зіштовхуються українські жінки та їхні діти в Болгарії, а не про щось абстрактне.
Багато жінок стають об’єктом насильства та експлуатації, тому захист їх прав і безпеки критично важливий. Також жінки, які активно працюють над інтеграцією в новому суспільстві, часто стикаються з бар’єрами на ринку праці та у доступі до освітніх, соціальних та медичних послуг.
Для нас важливо не просто говорити, знати про ці проблеми, а й доносити їх до влади як Болгарії, так і України, що ми й зробили. Після конгресу в Болгарії я мала зустріч із представниками Кабінету Міністрів України, з віцепрем’єр-міністеркою України Іриною Верещук. І вже скоро ми будемо мати перші результати. Про це я анонсую трошки пізніше.
Учасницями конгресу у Болгарії стали жінки-лідерки, які працюють у різних сферах: хтось займається розвитком освіти, хтось захищає права підлітків. Вони ділилися своїми кейсами, успішними ідеями та ініціативами, які можуть підхопити та масштабувати по всій Європі інші, сильні та цілеспрямовані українки.
– Що саме впливає на процес повернення чи неповернення українок додому? Які наслідки за цим можуть бути?
– Звісно, основне – це перемога і закінчення війни. Але всередині самої країни є ще одна потреба – це умови на життя. Щоб українці хотіли й могли повернутися додому, ми маємо створити можливості для цього. Від житла, роботи до наявності дитячих садочків, шкіл і соціальних послуг, медичної та юридичної захищеності. Якщо не буде цих складових, у людей за кордоном не буде впевненості, що їх захистить держава. Тому ми ставимо собі за мету працювати з вищими органами влади України, аби рухатися у цьому напрямку, мотивувати, спільно створювати фундамент для повернення українських родин додому.
– Уже в червні Ви плануєте проведення конгресу асоціації в Італії, чи не так? Які сподівання з цим пов’язані?
– Ми так само очікуємо зібрати багато цікавих гостей, спікерів, почути промовисті спічі та доповіді.
На цей час в Італії проживає багато ініціативних жінок, які мають ряд цікавих, успішних ідей, кейсів з підтримки й розвитку освіти серед українських дітей. Ми плануємо створити при кожній європейській школі, зокрема у Болгарії, українські класи, щоб діти вивчали рідну мову та історію України. Це збереже нашу ідентичність. Діти матимуть змогу чути українське українською – це дуже важливо.
– Ваша діяльність направлена на те, щоб зберегти жіночий потенціал. Яка важлива роль покладена нині на жінок в тилу?
– Важливо пам’ятати, що сьогоднішня війна – не тільки про чоловіків та жінок, які на передовій, у бою. Жінки в тилу також відіграють важливу роль. Це волонтерки, медикині, всі, хто працює на підтримку економіки країни, бореться з ворогом на інформаційному фронті, забезпечує побут власної родини, допомагає іншим впоратися з наслідками війни.
За останні два роки тільки на Київщині саме жінки відкрили рекордну кількість ФОПів. І це не може не радувати. Адже жінки, навіть у таких нелегких умовах, можуть створювати бізнеси, підтримувати економіку та обороноздатність країни.
Роль жінок сьогодні в суспільстві, країні, державі не можна переоцінити. Їм потрібно допомогти, підтримати, відкрити двері, в які вони стукають.
– Наостанок, розкажіть, яким бачите цей рік для себе, для України? Який головний меседж хочете передати нашим читачам?
– Цей рік так само важкий для нас усіх, як і попередні. Але мені хочеться, щоб він був продуктивним у напрямку нашої Перемоги, стосовно нашого утвердження на міжнародній арені, розвитку жінок у суспільстві. Всі чекаємо нашу омріяну Перемогу. Це бажання нас тримає і надихає, а віра у це – непохитна.
Українські жінки можуть все. Особливо, коли це стосується їх-
ньої родини, країни, Батьківщини. Об’єднавшись, маючи підтримку одна одної, ми точно з усім впораємося. Лиш варто пам’ятати – Україна починається з тебе!
facebook: Віолетта Дворнікова
instagram: v.v_dvornikova