Громадські діячі, волонтери та соціальні працівники – архітектори позитивних змін в Україні. Серед цих надзвичайних особистостей – ЛАРИСА МАГУЛА, яка поєднує діяльність волонтера, психолога та громадського діяча. Про досвід у військовому волонтерстві, мотивацію та актуальний погляд – в нашому інтерв’ю.

– Пані Ларисо, вітаю! Сьогодні пропоную обговорити важливу тему військового волонтерства, актуальність якої викликана часом. Які важливі аспекти ветеранського волонтерства Ви вважаєте найбільш значущими в контексті Вашої діяльності?
– З початком війни, побачивши всю ситуацію, в якій опинилась країна, я, як і більшість громадян нашої країни, працюю задля перемоги. Працюючи в соціально-психологічній службі, я допомагаю військовим, членам їх сімей, ВПО, евакуйованим з тимчасово окупованих територій. Одна з моїх освіт та професій – психологія.
Під час війни все залежить від нас, від кожного українця. І мене надихає, як люди гуртуються за покликом, буквально за мить вирішуючи, що вони готові віддати свій час та сили задля нашої спільної перемоги.

– Яким чином Ваш досвід у військовому волонтерстві та робота в Управлінні праці та соціального захисту населення впливають на вашу роботу у сфері ветеранської політики?
– Моє професійне ставлення і діяльність неминуче впливають на мою роботу в Управлінні праці та соціального захисту населення, зокрема у відділі ветеранів війни та членів їх сімей. Це охоплює широкий спектр дій, починаючи від надання різних соціальних послуг і психологічної підтримки до участі у волонтерській діяльності.

– Які аспекти ментального здоров’я вважаються найбільш актуальними під час війни?
– Ментальне здоров‘я під час війни – одна з актуальних проблем, на яку варто звернути увагу. Підтримка психічного здоров’я людини стала одним з пріоритетних завдань державної політики. Від його розв’язання залежить боєздатність Збройних Сил України та резистентність країни загалом при величезних загрозах, у тому числі й самому її існуванню.
Розвиток певних форм ментальних порушень значно впливає на продуктивність людей, а відтак і на економіку країни – утрати від проблем, пов’язаних з психічним здоров’ям громадян.

– Які конкретні ініціативи Ви вважаєте необхідними на державному рівні для поліпшення умов соціального захисту ветеранів?
– Ветеранська політика має бути наскрізною лінією в політиці держави. Ветеран – це людина, яка захищала, і навіть зараз багато ветеранів і досі продовжують захищати країну, тому кожен з нас має завжди поважати неоціненний подвиг наших героїв.
Надання медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги є ключовою складовою відновлення наших ветеранів, забезпечуючи їм доступ до всіх необхідних послуг. Важливою частиною ветеранської політики є систематичний моніторинг стану здоров’я ветеранів та їхніх потреб у медичному обслуговуванні, що може виявитися важливим при розробці спеціальних програм або пакетів послуг.

– Які виклики Ви вбачаєте у сфері ветеранської політики в Україні та як їх варто вирішувати?
– Питання повернення ветеранів від військової служби до цивільного життя – важлива тема, яка має базуватись на індивідуальному підході. Адже кожен ветеран має власну історію, свої цілі та потреби. Комусь потрібне житло та робота, а хтось хоче розпочати власний бізнес. Для когось буде необхідною психологічна допомога, для інших – протезування. Тож мають враховуватись усі ці аспекти.
Крім того, важливо відійти від старої системи пільг і створити систему можливостей для ветеранів війни, яка враховуватиме конкретні потреби ветеранів. І найголовніше – в центрі цих змін має бути ветеран. Без ветеранів не можливо побудувати якісну ветеранську політику.