Війна змушує нас жити в умовах невизначеності, тривоги та постійних змін. Але навіть у складні часи людина може знаходити внутрішню опору. Про це говоримо з Іриною Бураковою.
— Ірино, щиро вітаємо Вас і дуже раді знайомству! З чого починається внутрішня стійкість?
— Я вважаю, що внутрішня стійкість починається з чесного контакту із собою: здатності помічати свій стан, визнавати страх, втому, злість, біль і вчасно просити про підтримку. Опорою можуть бути близькі, віра, робота, спільнота, терапія, рух, сон, звичний режим. Стійкість підтримує й відчуття впливу: навіть у невизначеності ми можемо обирати, як прожити сьогоднішній день і куди спрямувати сили.
— Тривалий стрес виснажує навіть сильну людину. Які ознаки свідчать про це?
— Коли небезпека триває місяцями й роками, психіка звикає жити в постійній готовності реагувати. Звідси — тривожність, порушення сну, дратівливість, емоційне оніміння, труднощі з концентрацією. Виснаження настає, коли навантаження довго перевищує можливості відновлення. Важливий сигнал — навіть після сну чи відпочинку сили не повертаються. Тоді потрібні регулярне відновлення, зменшення перевантаження і, за потреби, психологічна допомога.
— Коли пережите вже потребує професійної підтримки?
— Я орієнтувалася б на те, наскільки пережите впливає на повсякденне життя. Сигналами можуть бути нав’язливі спогади й сни, сильні реакції на нагадування про подію, уникання, постійне відчуття небезпеки, порушення сну, емоційне оніміння, віддалення від близьких. Особливо варто звернутися по допомогу, якщо складно працювати, навчатися, підтримувати стосунки, піклуватися про себе або людина намагається заглушити свій стан алкоголем чи ризикованою поведінкою. Не обов’язково чекати критичної точки: думка «я втомився справлятися сам» уже достатня причина звернутися до фахівця.
— На Вашу думку, що допомагає зберігати опору під час війни?
— Під час війни ми вчимося жити поруч із болем і втратами. Людина може сумувати й водночас любити, працювати, виховувати дітей, сміятися та планувати. Опора повертається через те, що залишається відносно стабільним: близьких, віру, звичний ритм, роботу, спільноту, турботу про тіло. Допомагають маленькі передбачувані речі — плани на день, сімейні ритуали, короткі цілі. Важливим ресурсом стає і сенс: діти, професія, допомога іншим, творчість, віра, мрії.
— Що Ви хотіли б сказати тим, кому сьогодні особливо важко?
— Не вимагайте від себе швидкого відновлення. Після тривалого стресу психіці потрібен час. Іноді шлях починається з маленького кроку: поїсти, вийти на прогулянку, відпочити, відповісти на повідомлення, поговорити про свій біль. Внутрішня стійкість включає здатність просити про допомогу, плакати, втомлюватися й визнавати, що зараз складно. Не порівнюйте свій темп із чужим. Запитайте себе: «Що сьогодні може підтримати мене хоча б трохи?»
Від редакції журналу MILLENIUM CLUB
Редакція дякує Ірині Бураковій за участь у нашому проєкті та бажає сил, натхнення, внутрішнього світла й нових можливостей допомагати людям знаходити власну опору.
Iryna Burakova. Inner Resilience: How to Keep Yourself Going in Times of Uncertainty
War forces us to live in conditions of uncertainty, anxiety, and constant change. But even in difficult times, a person can find inner support. We talk about this with Iryna Burakova.
— Sincere greetings Iryna, we are very happy to meet you! Where does inner resilience begin?
— I believe that inner resilience begins with honest contact with oneself: the ability to notice one’s condition, acknowledge fear, fatigue, anger, pain, and ask for support in a timely manner. Support can be loved ones, faith, work, community, therapy, exercise, sleep, and a routine.
Resilience is also supported by a sense of influence: even in uncertainty, we can choose how to live today and where to direct our strength.
— Prolonged stress can exhaust even the strongest person. What are the signs of this?
— When the danger lasts for months and years, the psyche gets used to living in a constant state of readiness to react. Hence – anxiety, sleep disturbances, irritability, emotional numbness, difficulty concentrating. Exhaustion occurs when the load exceeds the recovery capabilities for a long time. An important signal is that even after sleep or rest, the strength does not return. Then regular recovery and reduction of overload are needed and, if necessary, psychological help must be provided.
— When does an experience require professional support?
— I would focus on how much the experience affects everyday life. Signals can be intrusive memories and dreams, strong reactions to reminders of the event, avoidance, a constant sense of danger, sleep disturbances, emotional numbness, distancing from loved ones. It is especially worth seeking help if it is difficult to work, study, maintain relationships, take care of oneself, or if a person tries to alleviate their condition with alcohol or risky behaviour. It is not necessary to wait for a critical point: the thought “I am tired of coping on my own” is already a sufficient reason to seek help from a specialist.
— In your opinion, what helps maintain support during war?
— During war, we learn to live with pain and loss. A person can grieve and at the same time can love, work, raise children, laugh, and plan. Support returns through what remains relatively stable: loved ones, faith, a familiar rhythm, work, community, taking care of the body. Small predictable things help – plans for the day, family rituals, short-term goals. Meaning also becomes an important resource: children, a profession, helping others, creativity, faith, dreams.
— What would you like to say to those who are having a particularly difficult time today?
— Don’t expect from yourself to recover quickly. After prolonged stress, your psyche needs time. Sometimes the path begins with a small step: eating, going for a walk, resting, responding to messages, and talking about your pain. Inner resilience includes the ability to ask for help, cry, get tired, and admit that it’s difficult right now. Don’t compare your pace to someone else’s. Ask yourself: “What can support me at least a little today?”