Композиторка, поетеса, скрипалька, педагогиня вищої категорії та краніосакральна терапевтка — Оксана ВОЙТОВИЧ живе на перетині мистецтва й глибинної чутливості. Її творчість — це мова серця, а її терапевтичні практики — мова тіла. У цьому інтерв’ю Оксана відкриває власну філософію гармонії, ділиться уроками року, розповідає про шлях педагогині та мами унікального хлопчика, занесеного до Книги рекордів України, і говорить про нові сміливі проєкти.
— Пані Оксано, Ви працюєте зі звуком, тілом, словом і тонкими відчуттями. Який внутрішній досвід допоміг Вам поєднати музику та терапію?
— Цього року я відчула: тіло — це музичний інструмент, який потребує налаштування й відпочинку. Мій головний урок — слухати тишу навіть у часи тривоги. Я зрозуміла, що краніосакральний ритм і музична вібрація говорять однією мовою. Медицина і музика стали для мене єдиною філософією, де дотик лікує так само, як і мелодія. Справжня творчість неможлива без вільного тіла, а терапія — без спокійної душі.
— У Вашому професійному образі поєднуються сила й ніжність. Як Вам вдається це зберігати?
— Я не боюся бути різною. У творчості я вразлива й романтична, а в житті — дисциплінована й цілеспрямована. Для мене вразливість — це щирість, а сила — це віра. Моя формула жіночності: м’якість у почуттях і непохитність у цілях.
— Ви формуєте нове мистецьке покоління. Які Ваші авторські підходи найефективніші для учнів?
— Я не зовсім «класичний» педагог. Найважливіше — довіра. Я чуйна, коли дитині потрібне натхнення, і вимоглива, коли йдеться про дисципліну. Ми не просто вчимо музику — ми нею живемо. Я створюю авторські аранжування, щоб навіть найменші учні відчували себе частиною великого ансамблю. Наші творчі вечори роблять нас справжньою родиною.
— Оксана, Ви — мама унікального хлопчика. Як поєднуєте це з творчістю та педагогікою?
— Я не розділяю ролі, а проживаю їх як єдине ціле. Син зростає в моєму творчому середовищі й бачить мою роботу зсередини. Для мене гармонія в родині починається з реалізованої жінки. Я хочу бути для нього прикладом праці, світла, сили й правильного вибору.
— Які сміливі цілі Ви ставите собі цього року?
— Настав час внутрішніх змін. Я заглиблююся в духовний розвиток і прагну ділитися знаннями, які трансформували мене. Планую нові музичні проєкти, де поєднаю звук і сеанс. Мій прорив — це момент, коли людина після зустрічі зі мною або моєю музикою знаходить зв’язок із власною мудрістю. Я хочу давати віру й допомагати жити усвідомлено та з любов’ю.
OKSANA VOITOVYCH:
“HARMONY OF TOUCH AND SOUND”
Сomposer, poet, violinist, teacher of the highest category, and craniosacral therapist — Oksana VOITOVYCH lives at the intersection of art and deep sensitivity. Her work is the language of the heart, and her therapeutic practices are the language of the body. In this interview, Oksana reveals her own philosophy of harmony, shares the lessons of the year, talks about the path of a teacher and mother of a unique boy listed in the Book of Records of Ukraine, and talks about new bold projects.
— Mrs. Oksana, you work with sound, body, words and subtle sensations. What inner experience helped you combine music and therapy?
— This year, I realised that the body is a musical instrument that needs tuning and rest. My main lesson is to listen to silence even in times of anxiety. I realised that the craniosacral rhythm and musical vibration speak the same language. Medicine and music have become a single philosophy for me, where touch heals just as much as melody. True creativity is impossible without a free body, and therapy is impossible without a calm soul.
— Your professional image combines strength and tenderness. How do you manage to maintain this?
— I am not afraid to be different. In my creative work, I am sensitive and romantic, but in life, I am disciplined and determined. For me, sensitivity is sincerity, and strength is faith. My formula for femininity is gentleness in feelings and steadfastness in goals.
— You are shaping a new generation of artists. Which of your teaching approaches are most effective for students?
— I am not exactly a “classical” teacher. The most important thing is trust. I am sensitive when a child needs inspiration, and demanding when it comes to discipline. We don’t just teach music — we live it. I create original arrangements so that even the youngest students feel like they are part of a large ensemble. Our creative evenings make us a real family.
— Oksana, you are the mother of a unique boy. How do you combine this with creativity and teaching?
— I don’t separate my roles, but live them as a whole. My son is growing up in my creative environment and sees my work from the inside. For me, harmony in the family begins with a fulfilled woman. I want to be an example of hard work, light, strength and making the right choices for him.
— What bold goals are you setting for yourself this year?
— It is time for internal changes. I am delving into spiritual development and strive to share the knowledge that has transformed me. I am planning new musical projects where I will combine sound and sessions. My breakthrough is the moment when a person, after meeting me or my music, finds a connection with their own wisdom. I want to give faith and help people live consciously and with love.