Лікарка-уролог і хірургиня Лілія ТРИФОНЮК — одна з тих українських лікарів, які поєднують клінічну практику з дослідницьким підходом. Вона має понад 18 років практичного досвіду, є випускницею Harvard Medical School — Global Clinical Scholars Research Training (GCSRT), проходила стажування у провідних хірургів світу та активно розвиває реконструктивну й нейроурологію в Україні. У цьому інтерв’ю Лілія розповідає, як глобальні стандарти медицини можуть працювати на благо українських пацієнтів уже сьогодні.

— Пані Ліліє, що стало відправною точкою Вашого професійного шляху?
— Я родом із невеликого міста на Заході України. Саме там сформувалося розуміння, що медицина — це не статус, а системна, щоденна робота. Згодом цей шлях привів мене до операційних залів різних країн і академічних платформ Гарварду.

— Гарвардська програма GCSRT вважається однією з найсильніших у світі. Що вона дала Вам?
— Передусім — інше мислення. Програма формує здатність аналізувати клінічні дані, працювати з дослідницькими моделями та ухвалювати рішення спираючись на докази. Мій фінальний проєкт отримав commendation, і це було важливо не як нагорода, а як підтвердження того, що український лікар може бути конкурентним на глобальному рівні.

— Ви проходили унікальні стажування у світових хірургів. Які з них стали найвизначальнішими?
— Кожне мало свою цінність. У Південній Африці я працювала поруч із хірургом, який здійснив першу успішну пересадку статевого члена. В Індії — навчалася у засновника сучасної школи уретральної реконструкції. У Сербії — вивчала трансгендерну хірургію, а у Швейцарії — нейроурологію в одного з найвпливовіших фахівців світу. Це не були спостереження — це була практична робота в операційних.

— Ви активно розвиваєте реконструктивну та нейроурологію в Україні. Чому саме ці напрями?
— Бо вони десятиліттями були недооціненими. Пацієнти зі спінальними травмами мають високі ризики ускладнень з боку сечовидільної системи, і це питання не лише функції, а й якості життя. Моє завдання — створити сучасну школу нейроурології, навчати молодих хірургів та інтегрувати в Україну світові стандарти.

— Ви продовжуєте наукову й міжнародну діяльність. Що мотивує рухатися далі?
— Відчуття відповідальності. Я відбираю абстракти для міжнародних конгресів, рецензую наукові роботи, виступаю на конференціях. Це не про статус — це про те, що українські пацієнти заслуговують на той рівень лікування, який є нормою у світі. А це можливо лише завдяки постійному розвитку.

— Чи відчуваєте Ви, що Ваш шлях лише починається?
— Так. Шлях із маленького міста привів мене в операційні Цюриха, Пуна, Кейптауна та лекційні зали Гарварду. Але попереду — ще більше: робота, навчання і створення сильної, сучасної української медицини.

LILIYA TRYFONYUK:
“WORLD STANDARDS IN UKRAINIAN MEDICINE”

Urologist and surgeon Liliya TRYFONYUK is one of those Ukrainian doctors who combine clinical practice with a research approach. She has over 18 years of practical experience, is a graduate of Harvard Medical School — Global Clinical Scholars Research Training (GCSRT), has trained with leading surgeons around the world, and is actively developing reconstructive and neurourology in Ukraine. In this interview, Lilia talks about how global medical standards can benefit Ukrainian patients today.

— Mrs. Liliya, what was the starting point of your professional career?
— I come from a small town in western Ukraine. It was there that I came to understand that medicine is not about status, but rather systematic, daily work. This path eventually led me to operating rooms in various countries and academic platforms at Harvard.

— The Harvard GCSRT programme is considered one of the strongest in the world. What did it give you?
— First and foremost, a different way of thinking. The programme develops the ability to analyse clinical data, work with research models and make evidence-based decisions. My final project received a commendation, which was important not as an award, but as confirmation that Ukrainian doctors can be competitive on a global level.

— You have completed unique internships with world-renowned surgeons. Which ones were the most influential?
— Each had its own value. In South Africa, I worked alongside a surgeon who performed the first successful penis transplant. In India, I studied under the founder of the modern school of urethral reconstruction. In Serbia, I studied transgender surgery, and in Switzerland, I studied neurourology with one of the world’s most influential specialists. These were not just observations — they were practical work in operating theatres.

— You are actively developing reconstructive and neurourology in Ukraine. Why these particular fields?
— Because they have been underestimated for decades. Patients with spinal injuries have a high risk of complications from the urinary system, and this is not only a matter of function but also quality of life. My task is to create a modern school of neurourology, train young surgeons, and integrate global standards into Ukraine.

— You continue your scientific and international activities. What motivates you to move forward?
— A sense of responsibility. I select abstracts for international congresses, review scientific papers, and speak at conferences. It’s not about status — it’s about Ukrainian patients deserving the level of treatment that is the norm in the world. And this is only possible through continuous development.

— Do you feel that your journey is just beginning?
— Yes. My journey from a small town has taken me to operating theatres in Zurich, Pune, Cape Town and lecture halls at Harvard. But there is more ahead: work, study and the creation of a strong, modern Ukrainian medical system.