Як українська бізнес-тренерка і психологиня допомагає людям знайти себе заново за океаном

Алена Нейман — засновниця та провідна тренерка агентства «Розвиток», яке з 1997 року формує культуру особистісного зростання в Україні. Її тренінг «Життя на максимум» став справжнім феноменом у сфері саморозвитку, а програми «Публічні виступи — це легко!», «Усвідомлені стосунки», «Психологічна допомога у воєнний час» допомогли тисячам людей знайти внутрішню силу.
Сьогодні пані Алена живе у США, продовжує працювати з українцями по всьому світу та створює освітні продукти у телеграм каналі Rozvitok_FM.
У розмові — про адаптацію, нові смисли та мистецтво жити «на максимум» у будь-яких обставинах.

— Алено, Ви багато років працювали бізнес-тренеркою в Україні. Як цей досвід допоміг Вам у професії психологині в Америці?
Тридцять років роботи з людьми сформували мій внутрішній фундамент. Після початку повномасштабної війни до мене зверталися колишні учасники програм — шукали підтримку, щоб будувати життя наново. І тоді я зрозуміла: моя професія давно переросла рамки роботи — це місія допомагати людям у часи змін.
— З якими емоційними станами найчастіше стикаються українці, які виїхали за кордон?
Найпоширеніше — туга за домом і втрата опори. Переїзд — це гігантський стрес: нова мова, документи, інше середовище. До цього додаються втрати — статусу, друзів, кола спілкування. Людина ніби втрачає ґрунт під ногами.
І коли в соцмережах бачить звинувачення «ти поїхав», «залишив» — формується почуття провини. Саме з ним найчастіше доводиться працювати.
— Як позбутися цього почуття провини?
Єдиного рецепта не існує, але перше — не залишатися сам на сам. Сьогодні можна знайти свого спеціаліста — психолога, коуча, консультанта. Важливо дати собі право на життя. Почуття провини можна трансформувати у вдячність і розуміння: я живу, щоб допомагати іншим.
— Ви допомагаєте іншим адаптуватися в новому середовищі. Як це було у Вас особисто?
Перші місяці в США були надзвичайно складними. Я приїхала до доньки, думаючи, що повернуся за кілька тижнів. Коли зрозуміла, що це надовго — було боляче. Тоді я зробила те,
чого вчу інших: зосередилася на тому, що можу контролювати — навчання мови, прогулянки, побутові дрібниці.
І найголовніше — я змінила фокус: не на тому, чого не маю, а на тому, що працює. Коли бачиш хороше, з’являється енергія й мотивація жити.

— Яку роль відіграє спільнота у процесі відновлення?
Для мене — величезну. Спілкування з людьми додає сил, дає відчуття безпеки. Але не всім потрібне велике коло — достатньо кількох людей, поруч із якими можна бути собою.
— Що для Вас означає «знайти себе заново»?
Я переконана: фарш не провернеш назад. Життя рухається лише вперед. Завдання — знайти нові сенси й опори.
Під час еміграції я закінчила Академію коучингу та Медичний коледж. Мені 59, і я створила для себе нову професію — працюю асистенткою лікаря, продовжую консультативну практику. Це поєднання досвіду, освіти й характеру.
Не все ідеально, але якщо зосереджуватися на тому, що працює, стає легше і світліше.
— Як Ви сьогодні формулюєте свою місію?
Вона залишилася незмінною: щоб кожна людина, з якою я взаємодію, вигравала від нашого спілкування. Щоб після розмови залишалося відчуття спокою, надії та сили.
— І Ваше послання українцям у всьому світі?
Як кажуть у літаках: спочатку надягни кисневу маску на себе, потім — на дитину.
Дбайте про себе — про своє тіло, психіку, думки. Фокусуйтеся на радості, на тому, що живить і підтримує.
Ми переможемо — не лише як держава, а як нація, яка навчилася любити життя, де б не була.

Редакція щиро дякує Алені Нейман за відвертість і натхнення. Її історія — приклад сили, віри й мудрості.
Бажаємо пані Алені невичерпної енергії, нових звершень і подальшої реалізації її місії — допомагати людям жити на максимум, з любов’ю до себе й вірою у світле майбутнє.

Оlena Neiman:
«You can’t turn back the clock — life only moves forward»
How a Ukrainian business trainer and psychologist helps people rediscover themselves across the ocean

Оlena Neiman is the founder and leading trainer of the Development Agency, which since 1997 has shaped the culture of personal growth in Ukraine. Her signature training, “Life to the Maximum,” became a true phenomenon in the field of self-development, while her programs “Public Speaking Is Easy,” “Conscious Relationships,” and “Psychological Assistance in Wartime” have helped thousands of people find their inner strength.
Today, Ms. Alena lives in the USA, continues to work with Ukrainians around the world and creates educational products on the Telegram channel Rozvitok_FM.
In this interview, she shares her reflections on adaptation, the search for new meaning, and the art of living “to the maximum” under any circumstances.

— Alena, you worked for many years as a business trainer in Ukraine. How did that experience help you in your work as a psychologist in America?
Thirty years of working with people have built my inner foundation. After the full-scale invasion began, many of my former program participants reached out, seeking support to rebuild their lives. That’s when I realized — my work had long surpassed the boundaries of a profession; it became a mission — to help people through times of change.
— What emotional states do Ukrainians most often face after moving abroad?
The most common are homesickness and a loss of grounding. Relocation is an enormous stress: a new language, unfamiliar systems, a different environment. Add to that the loss of status, friends, and community — a person feels as if the ground has disappeared beneath their feet.
And when they see accusations on social media — “you left,” “you abandoned” — guilt takes root. That sense of guilt is something I often help people work through.
— How can one overcome this feeling of guilt?
There is no single formula. The first step is not to isolate yourself. Today, anyone can find a professional — a psychologist, coach, or counselor. It’s vital to allow yourself the right to live. Guilt can be transformed into gratitude and understanding: “I live so that I can continue to help others.”
— You help others adapt in a new environment. What was this process like for you personally?
The first months in the U.S. were extremely difficult. I came to my daughter, thinking I’d return home in a few weeks. When I realized it was long-term — it was painful. Then I did what I teach others: I focused on what I could control — learning English, walking, daily routines.
Most importantly, I shifted my focus — from what was missing to what was working. When you start noticing the good, energy and motivation return.
— What role does community play in recovery and adaptation?
A huge one. Human connection gives strength and a sense of safety. Though not everyone needs a large circle — sometimes just a few people with whom you can be yourself is enough.
— What does it mean for you to “find yourself again”?
I’m convinced: you can’t turn back the clock — life only moves forward. The goal is to find new meaning and new pillars of support.
During my time in the U.S., I completed a Coaching Academy and Medical College. At 59, I built a new career for myself — now I work as a medical assistant while continuing my consulting practice. It’s the synergy of experience, education, and character.
Life isn’t perfect, but when you focus on what works, it becomes lighter and brighter.
— How do you define your mission today?
It remains the same: to ensure that every person I interact with benefits from that contact — leaves our conversation with a sense of calm, hope, and strength.
— And what message would you like to send to Ukrainians around the world?
As they say on airplanes: put on your own oxygen mask first, then help the child.
Take care of yourself — your body, your mind, your thoughts. Focus on joy, on what nourishes and sustains you.
We will win — not only as a state but as a nation that has learned to love life, wherever we are.