Є шляхи, які випробовують людину до самої суті її буття. Шляхи, де біль переплітається з надією, а відчай — з любов’ю. Саме такий шлях пройшла пані Світлана Ожарівська. Мама дитини з інвалідністю, жінка, яка на власному досвіді пізнала глибину ізоляції, страху та внутрішньої боротьби, зуміла перетворити особистий біль на силу. Сьогодні вона допомагає іншим знайти опору там, де здається, що ґрунт під ногами назавжди втрачено.

Коуч, доктор філософії у галузі психології, практик-психосоматик, голова громадської організації батьків дітей та молоді з інвалідністю «Світоч надії».

— Пані Світлано, яка була найбільша перешкода, яку Вам довелося подолати як мамі дитини з інвалідністю та очільниці громадської організації?
— Найважчою перешкодою стало відчуття повної ізоляції. Коли в родині з’являється дитина з інвалідністю, життя розділяється на «до» і «після». Це час, коли на тебе звалюється страх, біль і самотність. Були моменти, коли здавалося, що сил більше немає. Але одного дня я усвідомила: у мене є вибір — дозволити цій реальності зламати мене чи знайти у ній джерело сили. Я обрала друге. Почала шукати однодумців, створювати коло підтримки, гуртувати батьків, щоб разом долати виклики. Сьогодні я бачу: те, що колись здавалося нездоланною перепоною, стало точкою росту і сенсом мого життя.
– Які принципи стали фундаментом Вашої роботи?
— Моя діяльність ґрунтується на трьох кроках: прийнятті, усвідомленні та розвитку.
Прийняття — означає визнати реальність такою, як вона є, без прикрас чи заперечення. Усвідомлення — це вміння почути власні потреби й кордони, відновити діалог із собою. А розвиток — це рух уперед, навіть коли зовнішні обставини залишаються незмінними. Саме ця тріада допомагає людині знайти внутрішню опору.
– Ви поєднуєте коучинг і психосоматику. У чому цінність цього синтезу?
— Коучинг — це не лише метод, а спосіб мислення. Він вчить дивитися на життя не крізь призму «чому це сталося зі мною», а через питання «що я можу зробити тепер?». Це філософія, яка відкриває двері до вибору й нових можливостей.
Психосоматика ж повертає нас до тіла — нашого мудрого союзника. Воно ніколи не обманює: біль, напруження, втома — це сигнали, що ми ігноруємо важливе. Коли коучинг і психосоматика з’єднуються, людина не лише отримує план дій, а й відчуває гармонію між думками, емоціями та тілом.
– Які поради Ви могли б дати батькам дітей з інвалідністю?
— Передусім — дбати про себе. Це не егоїзм, а життєва необхідність. Виснажені батько чи мама не зможуть стати справжньою опорою для дитини. Друге — не замикатися у самотності, а шукати підтримку в інших. І третє — пам’ятати, що ви — не лише «батьки дитини з інвалідністю». Ви — особистості зі своїми талантами, мріями і прагненнями. Розвиваючись як людина, ви даруєте більше сил і дитині.
І ще одне: навіть у найтемніших обставинах варто шукати сенс. Бо саме там, де найбільший морок, часто народжується світло.
— Які цінності тримають Вас на цьому шляху?
— Мої цінності — любов, свобода, розвиток і віра. Я знаю з власного досвіду: вихід є завжди. Жодна історія не є безнадійною, навіть якщо на перший погляд усе виглядає безпросвітно. Моє покликання — бути поруч із людиною тоді, коли їй важко побачити власне світло.
— Ваше побажання читачам?
— Не бійтеся заглядати всередину себе. Там завжди є відповіді. І пам’ятайте: навіть найменший крок уперед — це вже перемога.
Подяка від редакції
Редакція MILLENIUM CLUB висловлює щиру вдячність пані Світлані Ожарівській за відвертість та глибину думок. Її історія — це свідчення того, що найбільша сила народжується з найбільших випробувань. А світло, яке вона дарує іншим, — приклад для кожного з нас.

SVITLANA OZHARIVSKA: “THE DARKEST TIMES GIVE BIRTH TO THE GREATEST LIGHT”

Тhere are paths that test a person to the very core of their being. Paths where pain is intertwined with hope, and despair with love. This is the path that Mrs. Svitlana Ozharivska has travelled. A mother of a child with a disability, a woman who has experienced the depths of isolation, fear and inner struggle, she has managed to transform her personal pain into strength. Today, she helps others find support when it seems that the ground beneath their feet has been lost forever.

— Mrs. Svitlana, what was the biggest obstacle you had to overcome as the mother of a child with a disability and the head of a non-governmental organisation?
— The hardest obstacle was the feeling of complete isolation. When a child with a disability is born into a family, life is divided into “before” and “after It is a time often marked by fear, pain, and loneliness.. There were moments when it seemed that I had no strength left. But one day I realised that I had a choice: to let this reality break me or to find a source of strength in it. I chose the latter. I started looking for like-minded people, creating a support circle, bringing parents together to overcome challenges together. Today, I see that what once seemed like an insurmountable obstacle has become a point of growth and meaning in my life.
– What principles form the foundation of your work?
— My work is based on three steps: acceptance, awareness, and development.
Acceptance means recognising reality as it is, without embellishment or denial. Awareness is the ability to hear your own needs and boundaries, to restore dialogue with yourself. And development is moving forward, even when external circumstances remain unchanged. It is this triad that helps a person find inner support.
– You combine coaching and psychosomatics. What is the value of this synthesis?
— Coaching is not just a method, but a way of thinking. It teaches us to look at life not through the prism of “why did this happen to me,” but through the question “what can I do now?” It is a philosophy that opens the door to choice and new opportunities.
Psychosomatics brings us back to the body — our wise ally. It never deceives us: pain, tension, fatigue are signals that we are ignoring something important. When coaching and psychosomatics come together, a person not only receives a plan of action, but also feels harmony between thoughts, emotions and the body.
– What advice would you give to parents of children with disabilities?
— First and foremost, take care of yourself. This is not selfishness, but a necessity of life. An exhausted father or mother cannot be a real support for a child. Second, do not shut yourself away in loneliness, but seek support from others. And third, remember that you are not just “the parents of a child with a disability.” You are individuals with your own talents, dreams and aspirations. By developing as a person, you give more strength to your child.
And one more thing: even in the darkest circumstances, it is worth looking for meaning. Because it is often in the deepest darkness that light is born.
— What values keep you on this path?
— My values are love, freedom, development, and faith. I know from my own experience that there is always a way out. No story is hopeless, even if at first glance everything seems bleak. My calling is to be there for people when they find it difficult to see their own light.
— What is your wish for readers?
— Don’t be afraid to look inside yourself. The answers are always there. And remember: even the smallest step forward is already a victory.
Acknowledgement from the editors
The MILLENIUM CLUB editorial team would like to express its sincere gratitude to Mrs. Svitlana Оzharivska for her openness and depth of thought. Her story is proof that the greatest strength is born from the greatest trials. And the light she gives to others is an example for each of us.