Мрія — це не просто бажання чи фантазія. Це сила, яка рухає вперед, навіть коли світ навколо здається ворожим чи безнадійним. Для Світлани Фесянової мрія стала дороговказом у дитинстві, натхненням у роботі та опорою під час найважчих випробувань. Сьогодні вона ділиться своєю історією: від створення школи мистецтв і десятків дитячих і молодіжних проєктів — до нового етапу життя у психології та жіночих практиках.

Інтерв’ю зі Світланою ФЕСЯНОВОЮ — педагогинею, організаторкою культурних подій, психологинею та засновницею жіночих програм підтримки.

— Пані Світлано, з чого почалася Ваша історія мрії?
— Мною завжди рухала мрія. У дитинстві я уявляла свою школу — простір, де діти почувалися б унікальними, талановитими, щасливими. І ця мрія здійснилася: у 2000 році я відкрила Христинівську школу мистецтв, якою керувала 25 років. Паралельно організовувала десятки свят — від дитячих днів народження до масштабних міських заходів. Це було життя, сповнене творчістю й людьми
— Ви були не лише директоркою, а й мамою двох дітей. Що було для Вас важливим у вихованні?
— Мені хотілося виховувати їх по-іншому, ніж виховували нас. Часи змінилися, діти змінилися, і можливості теж. Зараз, озираючись назад, я б дала їм ще більше свободи й безтурботності. Бо діти завжди стають схожими на батьків. Тому, виховуючи, важливо починати з розуміння себе.
— Ви реалізували чимало проєктів для дітей і підлітків. Якою була головна ідея цих програм?
— Я створювала простори для розвитку: лідерські табори, тренінги, зустрічі для підлітків і їхніх батьків. Головний меседж завжди був один: «Ти береш відповідальність за своє життя та робиш його щасливим і наповненим».
— Чотири роки тому Ви почали новий етап — навчання на психолога. Чому цей вибір став визначальним?
— У 47 років я зрозуміла: ніколи не пізно починати нове. Я вступила на психологію, здобула диплом магістра, вивчала гештальт-терапію, сімейні розстановки, кризове консультування. І тоді прийняла складне рішення — піти зі школи, яка була частиною мого життя. Бо настав час обирати себе. І знову мною керували мрії — створити простір для терапевтичного зростання жінок.
— Чому саме жінки стали у центрі Вашої місії?
— Під час війни тягар особливо лягає на плечі жінки. Вона має бути сильною, підтримувати дітей, створювати простір для родини. А ще — відновлювати своїх чоловіків, які воюють або повертаються з фронту. Тому я мрію, щоб кожна жінка мала своє «Жіноче коло», свого терапевта і знання, як підтримати власний психоемоційний стан.
— Ви знаєте з власного досвіду, що таке біль і втрати. Що дає Вам сили говорити про мрії?
— Я пережила зради, розлучення, моменти, коли здавалось, що життя зупинилося. Але я також знаю: є життя після горя і втрат. У найстрашніші моменти потрібна лише одна річ — підтримка поряд. Тоді повертається бажання жити і… мріяти. А мріяти — це надважливо. Коли ти мрієш, ти обираєш життя. А життя — найбільша цінність.

Редакція MILLENIUM CLUB щиро дякує Світлані Фесяновій за щирість та глибину її історії. Це інтерв’ю — нагадування кожному: мрія здатна бути джерелом сили навіть тоді, коли все довкола руйнується. Уміння мріяти — це здатність обирати життя, а отже — обирати світло замість темряви.

SVITLANA FESIANOVA: “TO DREAM IS TO CHOOSE LIFE”

dream is not just a desire or a fantasy. It is a force that drives you forward, even when the world around you seems hostile or hopeless. For Svitlana Fesianova, dreams became a guide in childhood, inspiration at work, and support during the most difficult trials. Today, she shares her story: from the creation of an art school and dozens of children’s and youth projects to a new stage in her life in psychology and women’s practices.

Interview with Svitlana FESIANOVA — educator, cultural events organiser, psychologist and founder of women’s support programmes.

— Mrs. Svitlana, how did your dream story begin?
— I have always been driven by a dream. As a child, I imagined my school as a place where children would feel unique, talented, and happy. And this dream came true: in 2000, I opened the Khristinivka School of Arts, which I ran for 25 years. At the same time, I organised dozens of celebrations — from children’s birthday parties to large-scale city events. It was a life filled with creativity and people.
— You were not only a director, but also a mother of two children. What was important to you in raising them?
— I wanted to raise them differently than we were raised. Times have changed, children have changed, and opportunities have changed too. Now, looking back, I would have given them even more freedom and carefreeness – because children always become like their parents. Therefore, when raising children, it is important to start with understanding yourself.
— You have implemented many projects for children and teenagers. What was the main idea behind these programmes?
— I created spaces for development: leadership camps, trainings, meetings for teenagers and their parents. The main message was always the same: «You take responsibility for your life and make it happy and fulfilled.»
— Four years ago you began a new stage — studying to become a psychologist. Why was this choice decisive?
— At the age of 47, I realised that it is never too late to start something new. I enrolled in psychology, earned a master’s degree, studied Gestalt therapy, family constellations, and crisis counselling. And then I made a difficult decision – to leave the school that had been a part of my life. Because it was time to choose myself. And once again, I was guided by my dreams – to create a space for women’s therapeutic growth.
— Why did women become the focus of your mission?
— During wartime, the burden falls particularly heavily on women. They must be strong, support their children, and create space for their families. They must also care for their husbands who are fighting or returning from the front. That is why I dream that every woman will have her own “Women’s circle,” her own therapist, and the knowledge of how to maintain her own psychological and emotional well-being.
— You know from your own experience what pain and loss are. What gives you the strength to talk about dreams?
— I have experienced betrayal, divorce, moments when it seemed that life had stopped. But I also know that there is life after grief and loss. In the most difficult moments, you only need one thing — support from those around you. Then the desire to live and… dream returns. And dreaming is extremely important. When you dream, you choose life. And life is the greatest value.