Засновник енергетичної асоціації «Українська воднева рада»
Експерт ПРООН з водневої та відновлюваної енергетики
Власник компаній у сфері «зеленої» енергетики,
Колишній спецпредставник Міністра закордонних справ України з економічної дипломатії

Енергетична безпека — один із ключових факторів виживання та розвитку України в умовах війни та майбутнього відновлення. Водень уже став символом «чистої енергії» для Європи, і саме Україна може стати стратегічним гравцем на цьому ринку. Про перспективи водневої економіки, виклики інтеграції з ЄС та майбутнє енергетичної незалежності ми говоримо з президентом «Української водневої ради» Олександром Рєпкіним.

Пане Олександре, чому саме водень сьогодні вважають ключем до енергетичної безпеки Європи та України?
Водень здатен замінити викопне паливо у тих секторах, які важко декарбонізувати — металургії, хімії, транспорті та енергетиці. Він виробляється з відновлюваних джерел, може ефективно зберігатися й транспортуватися у великих обсягах, що робить його універсальним енергоносієм і засобом накопичення енергії. Для Європи це шлях зменшити залежність від імпорту газу й нафти, а для України — можливість використати свій ресурсний потенціал і стати надійним партнером у постачанні чистої енергії до ЄС.
Які конкурентні переваги має Україна на глобальному водневому ринку порівняно з іншими країнами ЄС?
Україна має одні з найкращих у Європі умов для розвитку сонячної та вітрової генерації, включно з великими площами під офшорну вітроенергетику в Чорному та Азовському морях. Україна має одну з найбільших у Європі ГТС, частину якої можна переобладнати для транспортування водню. Україна межує з кількома країнами ЄС, що дозволяє інтегруватися у європейські водневі коридори. Україна має потужну металургію та хімічну промисловість, які самі будуть споживачами «зеленого водню», а також можливість експорту похідних продуктів. Україна вже підписала Меморандум із Єврокомісією про співпрацю у сфері водню, що підвищує довіру інвесторів.
Наскільки реалістично у найближчі 5–10 років забезпечити Європу українським «зеленим воднем»?
З технічного боку, Україна має значний потенціал для виробництва. Україна та Єврокомісія підписали Меморандум про стратегічне партнерство у сфері водню. Однак Україна ще має узгодити стандарти й правила сертифікації з ЄС. Війна суттєво стримує інвестиції в інфраструктуру та відновлювану генерацію. Реалістично у найближчі 5–10 років Україна зможе забезпечити Європу лише обмеженими обсягами «зеленого водню» — через пілотні проєкти та похідні продукти. Масштабні постачання можливі лише після стабілізації ситуації та залучення великих інвестицій.
Які кроки вже зроблені Україною у сфері водневої енергетики, і які інвестиції потрібні для масштабного запуску?
Міністерство енергетики опублікувало проєкт Водневої стратегії України до 2050 року, із дорожньою картою реалізації. ПРООН працює над підготовкою законопроєкту. Запущені перші пілотні проєкти, зокрема H2U в Одеській області. Для масштабного запуску потрібні десятки мільярдів євро/доларів для електролізерів, підключення до ВДЕ, транспорту й зберігання. Значні кошти підуть на модернізацію ГТС для можливості транспортування водню.
Чи може розвиток водневої енергетики стати фундаментом для післявоєнного відновлення економіки України?
Так, він не просто може — він має ним стати. Розвиток водневої енергетики відкриває нові експортні можливості, стимулює модернізацію інфраструктури, створює робочі місця та інтегрує країну в європейські водневі коридори.
Яку роль у водневій стратегії відіграє партнерство з Європейським Союзом та міжнародними корпораціями?
Партнерство з ЄС та міжнародними корпораціями є ключовим. Воно забезпечує доступ до інвестицій, технологій і стандартів сертифікації, відкриває вихід на європейський ринок та інтегрує Україну у водневі коридори ЄС. Це робить українські проєкти конкурентними й довгостроково стійкими.
Які головні виклики стоять перед Україною на шляху до лідерства у сфері «зеленої» енергетики і як їх подолати?
Головні виклики для України — війна та питання безпеки. Водночас потрібно гармонізувати законодавство з ЄС та створити механізми фінансування й страхування інвестицій. Україна має унікальні природні ресурси, значний потенціал ВДЕ, наявну ГТС та стратегічне розташування на кордоні з ЄС, що робить її перспективним гравцем.

Редакція щиро дякує Олександру Рєпкіну за змістовну розмову. Бажаємо успіхів у втіленні амбітних проєктів та нових перемог для України і Європи!