Психологиня Олена ЄКИМЕНКО ділиться досвідом роботи з трансформаційними іграми — сучасним інструментом, що поєднує психологічну глибину та ігрову легкість. У цьому інтерв’ю вона розповідає, як завдяки грі людина може безпечно прожити важливі внутрішні запити, розвинути емоційну гнучкість, покращити взаємодію з оточенням і відкрити нові сенси. На прикладі авторських ігор «Нова реальність» та «Алгоритми можливостей» експертка пояснює, чому трансформаційна гра — це не лише метод, а й простір, де зміни стають природними та кроком до себе справжнього.
Олена ЄКИМЕНКО — психологиня, письменниця, член Української психологічної асоціації та Міжнародної федерації арттерапії та самореалізації особистості, фасилітаторка трансформаційних ігор, співавторка «Нової реальності», «Алгоритмів можливостей», метафорично-асоціативних карт і книг.

— Пані Олено, раді зустрітися з Вами. Як трансформаційні ігри можуть впливати на розвиток особистості та соціальні навички?
— Трансформаційні ігри — це надзвичайно делікатний, але водночас дієвий інструмент самопізнання й особистісного розвитку. Вони допомагають людині побачити свої реакції у безпечному просторі, відчути, як вона взаємодіє зі світом і людьми. У грі ми ніби проживаємо маленьке життя: приймаємо рішення, стикаємося з викликами, шукаємо ресурси. Саме тут відкривається справжнє «я», яке зазвичай приховане за щоденними ролями та соціальними масками. Завдяки цьому людина не лише глибше розуміє себе, а й отримує нові інструменти для спілкування, розвитку емпатії та гнучкості у взаємодії з іншими.
— Наскільки важливо враховувати індивідуальні особливості учасників?
— Це основа ефективної роботи. Кожен учасник приходить у гру зі своєю історією, досвідом і внутрішнім запитом. Хтось хоче знайти відповіді на конкретні питання, хтось — просто відчути, як це працює. Моє завдання як фасилітаторки — створити атмосферу довіри, де кожен почуватиметься у безпеці. Адже тільки там, де є повага до індивідуальності, людина наважується відкриватися. Я завжди намагаюся відчути ритм групи й водночас підтримати кожного учасника окремо. У цьому й полягає тонка робота ведучої — зберегти баланс між індивідуальним і груповим процесом.
— Як взаємодія з іншими учасниками впливає на результат гри?
— Група у грі — це дзеркало, у якому ми бачимо себе з нових ракурсів. Коли люди діляться досвідом, емоціями, спостереженнями, це збагачує не лише їх самих, а й усю групу. Часто чужа історія відкриває відповіді на власні питання. Важливим є і момент конфлікту чи протиріччя — він дає змогу відпрацювати нові моделі поведінки, знайти нестандартні рішення. Саме завдяки цьому людина не лише отримує інсайти, а й реально інтегрує їх у своє життя. Я завжди кажу: трансформація відбувається не в ізоляції, а у взаємодії з людьми поруч.
— Які методи трансформаційних ігор найбільше сприяють психологічному зростанню?
— У центрі завжди стоїть особистий запит гравця. Саме він визначає напрям руху. Дуже важливими є рефлексивні паузи — ті моменти, коли учасник має змогу осмислити побачене і почуте, співвіднести це з власним життям. А завершальним етапом завжди є інтеграція досвіду: як отримані знання застосувати в реальності. У своїй практиці я використовую авторські ігри «Нова реальність» та «Алгоритми можливостей», створені разом із колегами. Вони побудовані так, щоб гравець не лише прожив цікаву історію, а й зробив важливі відкриття про себе, побачив нові можливості та отримав ресурси для руху вперед.
— Як поєднати навчання та розвагу для найкращого результату?
— Гра завжди була природним способом навчання. Ми ще з дитинства пізнаємо світ через гру, і ця здатність нікуди не зникає. У трансформаційних іграх поєднуються легкість і глибина: учасники отримують задоволення від процесу, а разом із тим — цінні знання та досвід. Атмосфера пригоди допомагає подолати страхи, відкритися новому, подивитися на себе під іншим кутом. У результаті людина не просто «грає», а робить важливі кроки до власного розвитку. Саме це поєднання легкості та глибини створює унікальний ефект трансформаційних ігор.
Бажаю кожному не боятися знайомитися з собою — щиро, сміливо й цікаво. Адже навіть гра здатна стати тим ключем, який відкриває нові двері у життя.

OLENA YEKYMENKO: “TRANSFORMATIONAL GAMES — THE PATH TO SELF-DISCOVERY”

Psychologist Olena YEKYMENKO shares her experience working with transformational games — a modern tool that combines psychological depth and playful ease. In this interview, she explains how games can help people safely explore important inner desires, develop emotional flexibility, improve interactions with their environment, and discover new meanings. Using the example of the original games, “New Reality” and “Algorithms of Possibilities”, the expert explains why a transformational game is not just a method, but a space where change becomes natural and a step towards one’s true self.
Olena YEKYMENKO is a psychologist, writer, member of the Ukrainian Psychological Association and the International Federation of Art Therapy and Self-Realisation, facilitator of transformational games, co-author of “New Reality,” “Algorithms of Possibilities,” metaphorical-associative cards, and books.

— Ms. Olena, it is a pleasure to meet you. How can transformational games influence personal development and social skills?
— Transformational games are a gentle yet profound tool for self-discovery. They help people see their reactions in a safe space, feel how they interact with the world and other people. In the game, we live a small life: we make decisions, face challenges, and look for resources. This is where the true self, usually hidden behind everyday roles and social masks, is revealed. Thanks to this, people not only gain a deeper understanding of themselves, but also acquire new tools for communication, developing empathy and flexibility in interacting with others.
— How important is it to take into account the individual characteristics of participants?
— This is the basis for effective work. Each participant comes to the game with their own history, experience, and inner desires. Some want to find answers to specific questions, while others just want to see how it works. My job as a facilitator is to create an atmosphere of trust where everyone feels safe. After all, it is only when there is respect for individuality that people dare to open up. I always try to feel the rhythm of the group and at the same time support each participant individually. This is the delicate work of a facilitator — to maintain a balance between the individual and group processes.
— How does interaction with other participants affect the effectiveness of the game?
— A group in a game is a mirror in which we see ourselves from new perspectives. When people share their experiences, emotions, and observations, it enriches not only themselves but also the entire group. Often, someone else’s story provides answers to our own questions. Conflict or contradiction is also important — it allows us to work out new models of behaviour and find non-standard solutions. Thanks to this, people not only gain insights, but also integrate them into their lives. I always say that transformation does not happen in isolation, but in interaction with the people around us.
— What methods of transformational games promote psychological growth?
— The player’s personal request is always at the centre. It is this request that determines the direction of movement. Reflective pauses are very important — those moments when the participant has the opportunity to reflect on what they have seen and heard, and relate it to their own life. And the final stage is always the integration of experience: how to apply the knowledge gained in reality. In my practice, I use the original games “New Reality” and “Algorithms of Opportunities,” created together with colleagues. They are designed so that the player not only experiences an interesting story, but also makes important discoveries about themselves, sees new opportunities, and gains resources to move forward.
— How to combine learning and entertainment for the best results?
— Play has always been a natural way of learning. From childhood, we learn about the world through play, and this ability never disappears. Transformational games combine lightness and depth: participants enjoy the process while gaining valuable knowledge and experience. The atmosphere of adventure helps to overcome fears, open up to new things, and look at oneself from a different angle. As a result, a person does not just “play” but takes important steps towards their own development. It is this combination of lightness and depth that creates the unique effect of transformational games.
I wish everyone not to be afraid to get to know themselves — sincerely, boldly, and with interest. After all, even a game can become the key that opens new doors in life.
The editorial staff of the international magazine Millennium Club sincerely thanks Ms. Olena for her frank and sincere conversation, which is inspiring. We hope that her thoughts will be useful to our readers and will encourage them to make new discoveries in their own lives.