Cергій Сазонов — генеральний директор Харківського інституту гештальт-терапії (ХІГТ), к.м.н., психіатр, психотерапевт із 25-річним досвідом.

Наталія Минько — виконавчий директор ХІГТ, рекомендований сертифікований гештальт-терапевт, тренерка навчальних програм та авторка книги «Вихід із Трикутника Карпмана. Шлях героя».

— Як ви охарактеризуєте підхід ХІГТ у порівнянні з іншими методиками терапії?
Сергій: Існує велика кількість психотерапевтичних методів і підходів. Основою гештальт-терапії загалом і підходу нашого інституту зокрема є побудування відносин. Велика увага приділяється опорі на емоційну підтримку. У стосунках ми перебуваємо як рівні (це принцип гуманістичної психотерапії, до якої певним чином належить і гештальт). Таким чином формується навичка соціалізації. Це важливо не тільки для терапевтичного процесу, а й для життя загалом.
— Які конкретні внески Харківського інституту гештальт-терапії ви вважаєте найбільш значущими?
Наталія: Звісно, не можна сказати, що це є щось абсолютно нове, але осьовим принципом навчання і практики в нашому інституті є особистий досвід, так би мовити «пропускання» емоцій та переживань «через себе, через свою душу». Окрім цього, у нас є доволі оригінальні формати навчання та заходів. Наприклад, так звана «терапія командою», каскади терапевтичних сесій під супервізією, оригінальні регламенти супервізій та інше. Стосовно навчання професіональних терапевтів, ми користуємось власною програмою професійної підготовки, яка включає усі необхідні базисні елементи і, на додаток, збагачена знахідками наших тренерів в області психології, психотерапії, філософії з широким кругозором — від досягнень античних філософів та мислителів Сходу — до новітніх відкриттів. Наш підхід забезпечує розвиток та кар’єрне просування нашим випускникам.
— З якими викликами ви стикалися, розповсюджуючи, поширюючи, популяризуючи гештальт-терапію, та як їх подолати?
Сергій: В теперішній час вельми популярними є поведінкові підходи в психотерапії. Вони добре тиражуються (їм легко навчитися), вони дають швидкий результат на відміну від гештальту, який є більш індивідуалізованим, більш повільним, але глибоким і фундаментальним. Також існує тенденція, відома всім психотерапевтам та викладачам психотерапії, коли за навчанням звертаються особи, які наразі потребують здебільшого терапії, ніж навчання. У нашому складі є достатня кількість викладачів з багатим клінічним досвідом. Тому ми є доволі сильними у діагностиці, що допомагає запобігти непорозумінням та надати клієнту і студенту те, чого вони насправді потребують.
— Чим Харківський інститут гештальт-терапії відрізняється від інших установ та програм, що працюють у сфері психічного здоров’я?
Наталія: Ми займаємося психотерапевтичною практикою і навчаємо психотерапії. Ми працюємо не лише і не стільки з психічно хворими, а здебільшого з психічно здоровими людьми. Можна сказати, що, у порівнянні з іншими, ми набагато більше зацікавлені в тому, щоб студентам були зрозумілі концепти, принципи та прийоми, які вони мають опанувати. Ми обов’язково розшифруємо та декомпозуємо складні або занадто абстрактні поняття психотерапії та гештальту на зрозумілі студентам елементи.
— Які важливі принципи гештальт-терапії можуть бути корисними для людей, які працюють на керівних посадах?
Сергій: Керівник, засновник або власник бізнесу — ці люди становлять не більше 4% населення. Вони в значній мірі інтуїтивно вже прийшли до тих навичок, які ми розвиваємо. Але багатьом із них бракує розуміння своїх справжніх бажань, а може і своєї місії. Завжди є емоції, які є дуже складними для проживання, і незадоволені потреби. У нас є інструменти, щоб лідер, керівник міг поширити свої досягнення у бізнесі на інші сфери життя: сімейне життя, виховання дітей, неформальні відносини. Природно, за своєю позицією, керівник має величезний професійний та особистий досвід. Але цей досвід має бути асимільованим.
— Як ви оцінюєте роль особистого досвіду та емоційної відкритості в успішному виконанні обов’язків керівника?
Наталія: Є ситуації, в яких з’являються переживання, які важко проаналізувати та асимілювати самому на одинці. Саме у таких випадках і допомагає терапія. Саме пропрацьований досвід і допомагає керівникові бути ефективним і успішним, бо він містить розуміння причин та наслідків попередніх ситуацій і попереджає керівника щодо подібних ситуацій в майбутньому. Керівник несе максимальну відповідальність за відповідність форми емоційного послання його змісту та ситуації спілкування, та ситуації в колективі. Якщо керівник може проявити свою емоційну відкритість — то це є велике благо і ресурс для всіх учасників процесу і для справи як такої, але з урахуванням попередніх тезисів.