Інтерв’ю з Наталею АЛЬОШИНОЮ вийшло особливим. Наша гостя — не просто психотерапевт. Вона людина, яка вміє співчувати, розділяти емоції, радіти разом з вами та проживати кожен спектр ваших почуттів. Напевно, текст не зможе повністю передати відчуття нашого журналіста, але ми залишимо посилання на сторінку Наталії, аби ви могли познайомитися з нею ближче. Впевнені, що ви будете вражені.

– Пані Наталю, які проблеми з психічним здоров’ям зараз найбільш поширені серед Ваших клієнтів?
– Насправді до мене звертаються люди, у яких, на мою думку, немає проблем із психікою. Їхня мета — покращити якість життя. Це успішні люди, які вже досягли високого рівня матеріального забезпечення, мають стабільні стосунки, але прагнуть знайти глибший сенс свого існування.
Я намагаюся відходити від концепції проблеми. Якщо людина не потребує психіатричної допомоги, вона просто шукає рішення певної життєвої ситуації. Моя особиста думка полягає в тому, що проблем не існує, є зони росту. Я працюю «в довгу». У мене мало клієнтів із ситуаційними запитами, адже прагну, щоб вони навчалися розуміти себе та своє життя в будь-яких обставинах. Я не даю готових рішень, а стаю провідником, допомагаючи знайти шлях.
– Які інструменти дають найкращі результати в терапії?
– Цікаве питання! На початку кар’єри інструментарій мав для мене велике значення. Я активно використовувала метафоричні асоціативні карти (МАК), притчі, коучингові методики.
Зараз головне — не техніки, а довіра. Я створюю простір, у якому людина може бути справжньою. Моя цінність — це здатність витримати біль людини, бути поряд у складних емоціях, розділити радість, бо позитивні почуття також важливо проживати разом.
Зараз для мене інструменти — це лише перший ступінь терапії. Натомість я прагну створювати глибокий зв’язок, адже саме стосунки з терапевтом відіграють вирішальну роль у змінах.
– Ви — ведуча проєкту «Справа жінки». Розкажіть про нього. Що надихнуло на його створення?
– На початку повномасштабного вторгнення я бачила людей у стані глибокої кризи. Це був стан переосмислення думок щодо: «навіщо ми живемо?», «що буде далі?», «як з цим впоратись?», «як пережити це пекло?»… Тоді я вирішила створити проєкт, який давав би жінкам підтримку. Перебуваючи в Харкові, я почала спілкуватися з людьми, яким цікаво було слухати мене, а мені — їх. Так у 2024 році я познайомилася з коучем Наталією Коврігіною. Ми ставили одна одній важливі питання, і в цих бе-
сідах Наталія допомогла мені більш концептуально та детально підійти до формування спільноти «Справа жінки».
– Хто Ваші героїні?
– Виокремлювати когось не буду, бо кожна з жінок — справжня цінність! Кожна з нашої спільноти робить неймовірні речі. Це експертки, вони є проявом нашої жіночної мужності, якої зараз дійсно сильно потребують українці. Я відкрита до спілкування, до нових ідей та нових людей. Долучайтесь до нашої спільноти в будь-який спосіб.
– Поділіться своїм професійним шляхом. Чому Ви обрали психологію?
– За першим фахом я юристка. Це був цікавий досвід, проте мені бракувало глибини. Потім я захопилася астрологією, але швидко зрозуміла, що потребую міцного наукового підґрунтя. Так у моєму житті з’явилася психологія — поєднання науки, знань і людського розуміння. Моя головна мотивація — безперервне навчання та бажання працювати з тим, що має реальну цінність.
– Наталю, дайте кілька порад нашим читачам, як зберігати психоемоційне здоров’я.
– Головне — жити цілісно. Це база. Я звертаюсь до психолога, отримую підтримку, наприклад на платформі «Віра». Гуляйте, спіть, працюйте, куштуйте смачне… Будьте центром власного всесвіту. Це найкраще, що ви можете зробити для себе і своїх близьких.