Саме віра в нашу перемогу та любов до України мотивують мене змінювати світ на краще». З цих слів розпочалася наша бесіда з українкою Світланою ЯРОШ. Незважаючи на виклики долі та складні обставини, вона знайшла в собі сили продовжувати шлях до своєї заповітної мрії – перемоги України. У цьому номері ми знайомимо вас із жінкою, яка поділилася своєю історією, справою життя, захопленнями та прагненнями.

– Вітаю читачів видання! Сьогодні ви часто бачите публікації, у яких українки розповідають про свої досягнення, переживання та життєві історії. Я також хочу поділитися своєю історією, щоб якомога більше людей у світі дізналися про Україну та продовжували нас підтримувати.
Я маю невелику колекцію вишиванок із написами, які відображають мою мрію про нашу Перемогу. Я – Світлана ЯРОШ, народилася й виросла в Києві, славетній столиці України. Тут здобула вищу освіту за спеціальністю «журналістика». Тривалий час працювала режисеркою на телебаченні – у проєктах «Квадратний метр» (телеканал «Інтер») та «Ремонт +» (телеканал «1+1»). Я – мама двох чудових синів, 7 і 9 років, які щодня надихають мене рухатися вперед і ставити нові життєві цілі. Творчість, особливо скульптура, також є для мене великим натхненням.
Ще до народження дітей у вільний час почала ліпити фігурки рідних за їхніми фотографіями. Знайомі й близькі казали, що виходить досить добре. Поступово розширила коло «героїв»: почала створювати фігурки для друзів, колег і знайомих.
На жаль, у 2022 році через російську агресію я з дітьми була змушена шукати прихистку у Великій Британії. Це був складний час, який вимагав внутрішньої сили та адаптації до нових обставин. Щоб зберегти моральну рівновагу, взяла участь у фотовиставці українських мистецьких груп UNBOWED – «Stories of Ukraine, 2024». Нині ми разом із @natalia.sharomova та @AnnaFox (Creative Response, University for the Creative Arts – UCA) працюємо над новим фотопроєктом «Робимо невидиме видимим». Я пишаюся тим, що є частиною цієї команди.
Моє серце об’єднує дві країни. Життя завжди сповнене викликів і невизначеностей, але якщо ми дозволяємо страху диктувати нам умови, то ризикуємо втратити можливості для розвитку й успіху.
Творчість є важливою частиною мого життя. У найскладніші часи вона допомагає не втрачати віру в себе. Кожен сам вирішує, яким буде його майбутнє: рухатися вперед до нового чи повернутися назад для переосмислення або почати все спочатку. Я обрала шлях руху вперед.
У новій країні повернулася до свого хобі – ліплення фігурок за фотографіями. Намагаюся передати не лише зовнішню схожість, а й характер людини. Позитивні відгуки друзів і знайомих надихають мене вдосконалювати майстерність. У найближчому майбутньому планую відвідати музей мадам Тюссо – здається, у нас із нею багато спільного.
Головне – не зупинятися та не боятися розвивати свої здібності й таланти. Кожен із нас у великих чи маленьких справах робить свій внесок у перемогу України. Я вірю, що цей день настане зовсім скоро!
Вітаю всіх із прийдешніми святами!