Марек (так Ольга згодом лагідно називала свого коханого) помилився номером телефону, намагаючись знайти знайому Ольгу. Коли з’ясувалося, що його співрозмовниця не та, кого він шукав, Музафер не розгубився та запросив її на каву. Неочікувано для себе Ольга погодилася – і це рішення стало початком 17-річного щасливого подружнього життя. На жаль, у жовтні цього року її коханий пішов із життя. У зв’язку з цим ми попросили Ольгу поділитися історією їхнього кохання.
Нам було 23 і 33, коли наші шляхи перетнулися. Він, ніби знаючи мене все життя, вже на третій день сказав, що я стану його дружиною. Це здивувало мене, але в його очах було стільки щирості, що я повірила. Пам’ятаю, як на другий день знайомства він узяв мою руку – від того дотику пробігла іскра, і я зрозуміла: ось він, чоловік мого життя.
Я б кожній жінці побажала зустріти такого чоловіка, як Марек. Він був моїм ідеалом, сонцем, що зігрівало мене своїм теплом. Його любов стала для мене найціннішим скарбом. Він дарував відчуття безпеки, довіри та поваги. Я впевнена: наша зустріч була не випадковою – це була нагорода за мої мрії про такого чоловіка. Наші стосунки були схожі на казку, сповнену ніжності, гармонії та взаємоповаги.
Від початку ми вирішили будувати стосунки на абсолютній довірі. Я сказала йому, що готова прийняти будь-яку правду, якою б гіркою вона не була. У відповідь він по-
обіцяв завжди бути чесним зі мною. Ця обіцянка стала фундаментом нашого подружнього життя.
У жорстокому світі бізнесу, де панують інтриги і конкуренція, він залишався острівцем чесності та доброти. Його колеги дивувалися, як він умів поєднувати твердість у роботі з людяністю та співчуттям. Він завжди був готовий підтримати, навіть якщо це йшло всупереч власним інтересам. Його доброта була щирою, вона йшла з глибини душі.
Його смерть увірвалася в моє життя, мов шторм, зруйнувавши все дощенту. Я почувалася так, ніби тонула в океані горя. Але навіть у цій темряві знайшла сили триматися. Я дала собі обіцянку плакати лише три дні – і дотрималася її. Це стало моєю маленькою перемогою над болем.
Нещодавно він мені наснився. Уві сні він показав, що «його відпустили звідти». На моє запитання, як там, відповів: «Усі наче діти, усі позитивні». У цьому сні я бачила прекрасні місця його очима, і після пробудження була сповнена неймовірного спокою.
Марек був не лише моїм чоловіком – він був моїм провидцем. Його здатність передбачати майбутнє та розуміти людей вражала. За дві години до смерті він сказав мені: «Ти найпрекрасніша жінка в моєму житті». Ці слова стали пророчими. Я ніколи не забуду його очей, сповнених любові й мудрості.
Він кохав мене безмежно, а я кохатиму його завжди.
THE FATEFUL CALL. 17-YEAR LOVE STORY OF OLHA AND MUZAFFER
Тhe love story of Olha and Muzaffer Bayraktar began under rather unusual circumstances, which can be called a manifestation of fate. Marek (that’s how Olha later affectionately called her lover) made a mistake with the phone number, trying to find Olha, an acquaintance. When it turned out that his interlocutor was not the one he was looking for, Muzaffer was not lost and invited her for coffee. Unexpectedly for herself, Olha agreed – and this decision became the beginning of a 17-year happy married life. Unfortunately, her lover passed away in October of this year. In this regard, we asked Olha to share the story of their love.
We were 23 and 33 when our paths crossed. As if he had known me all my life, he said on the third day that I would become his wife. It surprised me, but there was so much sincerity in his eyes that I believed him. I remember how on the second day we met he took my hand – that touch sent a spark, and I realised: here he is, the man of my life.
I would wish every woman to meet a man like Marek. He was my ideal, the sun that warmed me with its warmth. His love became my most valuable treasure. He gave me a sense of security, trust and respect. I am sure that our meeting was not accidental – it was a reward for my dreams of such a man. Our relationship was like a fairy tale, full of tenderness, harmony and mutual respect.
From the beginning, we decided to build our relationship on absolute trust. I told him that I was ready to accept any truth, no matter how bitter it was. In return, he promised to always be honest with me. This promise became the foundation of our married life.
In the cruel world of business, where intrigue and competition reign, he remained an island of honesty and kindness. His colleagues were amazed at how he was able to combine his firmness at work with humanity and compassion. He was always ready to support, even if it was against his own interests. His kindness was sincere and came from the depths of his soul.
His death burst into my life like a storm, destroying everything to the ground. I felt like I was drowning in an ocean of grief. But even in this darkness, I found the strength to hold on. I made a promise to myself to cry for only three days – and I kept it. It was my small victory over the pain.
I had a dream about him recently. In the dream, he revealed that «he was released from there.» When I asked him how it was there, he replied: «Everyone is like children, everyone is positive.» In this dream, I saw beautiful places through his eyes, and after waking up I was filled with incredible peace.
Marek was not only my husband – he was my seer. His ability to predict the future and understand people was amazing. Two hours before he died, he said to me: “You are the most beautiful woman in my life”. These words became prophetic. I will never forget his eyes, full of love and wisdom.
He loved me endlessly, and I will always love him.