Чарівна, творча та екстравагантна! Відома українська письменниця та дизайнерка Світлана СОРОКІНА пише захопливі детективи та створює не менш вражаючі картини! Якою буде її нова книга, та до чого тут екстрасенсорні здібності, літераторка відверто поділилася з нашим журналом!
– Світлано, як змінилося Ваше життя після нашої попередньої зустрічі? Що зараз відбувається на Вашій письменницькій кухні?
– Минув рік. За цей час завершила сагу про кохання «5 башт кохання» з п’яти книг. У мене вийшло сім альманахів із моєю участю. А зараз я працюю над своєю тридцять першою книгою – четвертою з детективної серії про Алекса Вронського. Це захопливі та «теплі» детективи, подібні за атмосферою до творів Джоан Роулінг. До речі, я почала писати про Алекса та Кетті ще до появи її героїв.
Зараз я досліджую родовід Потоцьких, вивчаю план монастиря, шукаю інформацію про нічні клуби в Києві тощо – усе це для четвертого детектива серії. Події в романі відбуватимуться у моєму улюбленому Києві та Кам’янці-Подільському у 2018 році. Пролог же повертає читача до 1821 року, на острів Святої Єлени.
Окрім того, я брала участь у міжнародній виставці живопису зі своїми картинами.
– Ви маєте досить глибокі знання в екстрасенсориці. Коли почали нею цікавитися? Чи допомагає це Вам у письменництві?
– Безперечно, екстрасенсорні здібності дуже допомагають письменнику. Вважаю, що будь-який письменник – хороший психолог і екстрасенс. Адже це слово характеризує людину як чутливішу до світу. Щодо мене, то я народилася вже на певному духовному рівні. З чотирьох років усвідомлено пам’ятала свої яскраві втілення. У дитинстві уявляла себе лише східною принцесою, хоча ніколи не бачила жодних картинок чи фільмів про Схід.
Батько був військовим, і ми жили у закритому військовому містечку. Сканування людини з першого погляду для мене було звичним явищем, яке я сприймала як норму. З 14 років я почала бачити те, що недоступне іншим. Моє життя – це дивовижна пригода, де приховане духовне життя змагається з яскравим зовнішнім.
Духовні уроки загартували мене й зробили даосом. До цього я вивчала Веди, індійські вчення, закінчила Авестійську астрологічну академію, а також навчалася у тибетських лам нетрадиційної медицини. Паралельно будувала дизайнерську кар’єру (маю освіту дизайнера інтер’єрів, одягу, капелюхів) і виховувала дітей.
– Чи стало для Вас несподіванкою нагородження орденом Королеви Анни? Що це означає для Вас?
– Так, це було для мене великим сюрпризом. Спеціальна науково-дослідна комісія вирішила нагородити мене орденом Королеви Анни «Честь Вітчизни». Це велика честь. Цікаво, що перед цим я придбала книгу з ілюстраціями видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» «Анна Ярославна: київська князівна – королева Франції». Іншими словами, інформація про цей орден вже була у моєму ментальному полі.
– Які Ваші плани на майбутнє?
– Намагаюся жити тут і зараз. Тим більше – за вікнами війна та шахеди літають над моїм будинком. Однак хочу написати чернетку розпочатого роману. Домалювати ілюстрації до третього тому енциклопедії «Духовність та витоки українського костюма». Одну, дві картини, якщо вийде. Ескізи вже є. І займатися регулярно даоськими практиками. А взагалі, у моїй дилогії фентезі «Птах Сенмурв» є слова героїні:
«Сьогодні я несхожа на ту, що була вчора, а зараз не знаю, якою стану завтра. Хіба не в цьому полягає творчість життя?»
До речі, нині найвища планета Уран – непередбачуваності та електроніки, нових наукових розробок та хварни (вищих дарів богів) зараз перебуває на території України. Буде у нас до 2026 року. Тож чекатимемо гарних сюрпризів.
Мої книги в електронному вигляді та «Кафе-майстерня для письменників» є на моєму сайті: SorokinaSvetlana.com. Заходьте!
Фото: Olga Posth та з архіву Світлани Сорокіної