Довговічність, екологічність, функціональність та стиль – це все про ТМ «ГОЙДА»! Упевнені, ви точно бували зі своїми дітьми або онуками на спортивних чи дитячих майданчиках цього українського виробника зі світовим іменем. Тому сьогодні ми особливо раді вітати у гостях нашого журналу співвласницю бренду – Ольгу КІЛЬОВУ. Про історію успіху сильної жінки та бізнесові виклики в умовах війни, читайте далі!

– Пані Ольго, де Ви народилися? На кого вчилися?
– Я українка, але народилася у Казахстані. Мої батьки були там першоцілинниками. У нас була велика родина, я – п’ята дитина. На жаль, мами і тата уже немає.
Коли я приїхала до Дніпра, то хотіла вступати у ДНУ на економіста. Уже йшла подавати документи, як мені трапився на шляху один хлопець. Він показав дорогу до приймальної комісії і спантеличився моїм вибором професії, бо там буцімто був великий конкурс. У вирішальний момент я побачила оголошення червоною ручкою про нову спеціальність. Там були ті ж самі іспити, до яких я готувалася. Так я потрапила у перший набір студентів на соціологію, про яку тоді ще ніхто нічого не чув.
– Якою була Ваша перша робота?
– Я почала працювати на другому курсі, бо мені були потрібні гроші. Влаштувалася менеджером у відомий зараз магазин Дніпра «Стіл та стілець», щоправда тоді це була невелика фірма «Меблі-Трейд», а офіс розміщувався у звичайній трикімнатній квартирі, яка належала бабусі власника. Я носила у сумці каталоги, ходила з ними по інших офісах і пропонувала меблі. І у мене доволі непогано це виходило. Пам’ятаю, як у перший робочий день заробила 4 долари. Половину цієї суми відразу обміняла і купила собі різних харчів на тиждень – шматок сиру, пачку масла, два лимони і ще якісь ковбаски.
– Де зустріли свого чоловіка?
– Я проходила педагогічну практику, читала лекції з конфліктології в університеті молодшим студентам. Серед них був і мій чоловік. І так склалося, що я читаю йому лекції досі (сміється, – ред.).
– З чого Ви починали свій бізнес? Як виникла його ідея?
– Коли народилася донечка, ми поїхали у гості до прабабці по лінії чоловіка у Ярославль. Саме там я вперше побачила дитячий майданчик…
З ідеєю очолити нову гілку виробництва, я звернулася до свого роботодавця. Звісно, мені хотілося якогось кар’єрного зросту, підвищення. Його відповідь була неоднозначною. На той момент, я була не просто продавцем, а дизайнером, мала багато знайомств. У результаті, мій хороший клієнт, якому я обставляла меблями житло та офіси, уподобав мій задум і ми почали працювати над цим разом. Зробили рекламу і переконували замовників, що є такий новий вид продукції – дитячі майданчики. Усі захоплювалися, усім це подобалося, але ніхто не був готовий вкладати у це кошти.
Перший майданчик ми поставили у 2001 році, у селищі Черкаське. Тоді замовник буквально підштовхнув нас до власного виробництва, коли висунув термін у два тижні і дав бюджет у 9 500 грн, що ледь покривав матеріали. Ми працювали у «нуль», але з надією створити візитну картку. До речі, той майданчик біля будинку офіцерів стоїть і досі.
У Дніпрі ситуація була складнішою. Будинки зводили і ставили якісь лавки, поодинокі турніки, гірки. Але у будівельних кошторисах це була якась споруда, виріб. Про товар мова не йшла. У бюджеті навіть не було такої статті витрат. Нас підтримав тодішній очільник міста Іван Іванович Куліченко і згодом нам вперше вдалося поставити п’ять повноцінних дитячих майданчиків за державні кошти.
– Чому саме «ГОЙДА»?
– Колихаючи свого молодшого сина, я читала віршик:
«Гойда, гойда-да, на майданчиках гра,
Гойдаються дітки, як яскраві квітки!»
Звідси і виникла ідея назвати нашу торгівельну марку.
– Яким проєктом Ви пишаєтеся найбільше?
– Мабуть, найбільш грандіозний та масштабний проєкт – це мобільний майданчик біля Офісу Президента, який ми представили у 2021 році до 30-річчя Незалежності України. Цей майданчик створений за мотивами картин Марії Примаченко, у його розробці брали участь багато дизайнерів. Художниця малювала у техніці примітивізму і зробити подібні об’єкти об’ємними виявилося не так просто. Але у нас вийшло!
– Про «ГОЙДУ» знають далеко за межами України! Яка географія замовлень компанії?
– Так, це правда. Ми ставимо дитячі та спортивні майданчики по всьому світі, експортуємо у 28 країн. Щоправда зараз це стало трохи складніше, бо мало хто хоче підписувати контракт з державою, у якій йде війна. Також ми втратили клієнтів із Казахстану, Киргистану, бо логістика доставки товару була через «сусідів».
– Які труднощі пройшло виробництво з початку повномасштабного вторгнення?
– Труднощів багато. Наша команда значно зменшилася. У перший день повномасштабної війни на фронт пішло багато працівників, зокрема, начальник виробництва. На жаль, дехто з команди уже не повернеться ніколи…
Перше, що ми зробили 24 лютого 2022 року, це порізали весь той метал, який у нас був на підприємстві, і почали робити протитанкові їжаки, великі і маленькі. Вивозили їх на Запорізький, Харківський напрямки. Потім взялися виготовляти «кішки» – спеціальні металічні засоби для розмінування.
Щодо комерційних замовлень, то нас рятував експорт. Клієнти, які хотіли працювати з нами, боялися робити передплату зі зрозумілих причин. Ми брали заявку і виробляли за свої кошти, а оплату отримували лише на кордоні за готовий товар.
– Чи на часі дитячі та спортивні майданчики під час війни?
– Дитинство не можна поставити на паузу. Дитячий майданчик – це те місце, де з’являються перші друзі і проявляються перші нотки характеру.
Починаючи з 2023 року ми почали отримувати більше замовлень. Мабуть, першими до нас звернулися маріупольці. Ми звели декілька майданчиків біля будинків для переселенців.
– Назвіть головні пріоритети вашої компанії.
– Концепція діяльності компанії «ГОЙДА» полягає в створенні якісного та безпечного ігрового обладнання для дітей, що включає в себе різноманітні елементи і конструкції. Над цим працює команда справжніх професіоналів – менеджерів, дизайнерів, конструкторів.
Ми пишаємося тим, що у нас один з найширших переліків дитячого ігрового і спортивного обладнання, інклюзивного ігрового обладнання, інтерактивних ігрових панелей і музичних інструментів, обладнання майданчиків для дресирування собак, вуличних меблів та елементів благоустрою.
Раз на два роки у Німеччині проходить найбільш масштабна виставка, де представлена подібна продукція з усього світу. Ми перші представники з України, які почали брати у ній участь, починаючи з 2010 року. Торік ми зібрали усі свої сили і можливості, щоб знову продемонструвати свої вироби. Звісно, усі учасники були приголомшені.
– З яким прагненням Ви крокуєте у майбутнє?
– Дуже хочеться, щоб українці жили під мирним небом, за планом, як це роблять в Європі. Щоб вони розраховували не на місяць, рік, а на 3-5 років. Бо гарний якісний проєкт неможливо втілити за короткий термін.
Тож, хай наші мрії розгойдуються все сильніше, стають чутніші Всесвіту і обов’язково здійснюються!