Світ змінюється, як і ми. Але саме в мові, культурі та традиціях зберігається наша національна ідентичність! Так вважає громадська діячка, волонтерка та справжня патріотка – ЛЮБОВ ОНОПРІЄНКО! Вона заснувала унікальний центр спільнотворення «Любомир» у Переяславі та активно пропагує сімейні цінності серед українців! Давайте знайомитися!

– Любове Михайлівно, раді вітати! Ви маєте багаторічний досвід у сфері соціального захисту та допомоги людям з інвалідністю. Чому вирішили заснувати центр спільнотворення «Любомир» у Переяславі?
– Я 20 років працювала директоркою центру соціальних служб і щодня спілкувалася з різними сім’ями. Зі свого досвіду знаю, що основи стресостійкості, повага до свого роду, патріотизм – все це закладається в родині. Звісно, школа та соціум також мають вплив, але йдеться саме про виховання на українських звичаях і традиціях. Для мене важливо зберегти та передати наступним поколінням все те, що ми отримали у спадок від наших предків.
Як раніше робили одяг? Сіяли льон, потім робили з нього нитки, із них ткали на станках тканину, потім шили сорочки й оздоблювали їх вишивкою. Що на душі було, те й вишивали в узорах. Так само створювали рушники, наволочки для подушок, напірники. Я з дитинства бачила, як це робила моя бабуся, потім мама. Зараз мої сестри теж вишивають. Це кропітка ручна робота, а її результат – справжня святиня, сімейна реліквія.
Сьогодні у центрі «Любомир» відроджуємо наші звичаї та традиції, розповідаємо про них не лише дітям, а й дорослим. Бо, як виявилося, багато хто про них не чув і не знає.
– Як вам вдається це втілювати?
– Наш девіз – вивчаємо, навчаємо, зберігаємо, передаємо! Уже більше року від моменту створення «Любомира» реалізуємо різні проєкти та програми, організовуємо різноманітні заходи. Запрошуємо на зустрічі науковців, етнологів, які знаються на скринях, на символіці орнаментів української вишивки. Проводимо обряди вечорниць, майстеркласи із зав’язування хустки, з виготовлення вінків до свята Івана Купала. Прагнемо не тільки розповісти, а й показати на практиці, щоб люди могли доторкнутися до нашої культури, відчути її, сфотографувати на згадку. Для мене важливо, щоб це було не формальністю, а дуже щирим процесом, який приносить результат – до нас поверталися.
Також співпрацюємо зі школами та університетами. Нещодавно провели цікавий захід для учнів, де висвітлили народну творчість як складову національної стійкості. Зараз резилієнтність або «психологічна потужність» надзвичайно важлива як для дітей, так і для дорослих.
– Знаю, що у вашій світлиці є особлива лялька – Любомира. Яка її історія?
– Раніше в українських родинах не було достатньо грошей, щоб купити дитині іграшку. Її виготовляли власноруч. Це була лялька-мотанка зі звичайної тканини, без очей, рота і носа, як своєрідний оберіг. Вважалося, що очі можуть зурочити дитину.
Так у нашій світлиці з’явився оберіг – лялька Любомира. Вона втілює любов і мир, символізує нашу національну ідентичність та об’єднує українців з усього світу, бо вже побувала за нами в багатьох країнах.
– Однією з ваших важливих ініціатив стала безстрокова акція «В Єдності наша сила». Про що вона?
– Паралельно з інформаційно-просвітницькою роботою ми надаємо соціальну та психологічну допомогу учасникам бойових дій, ветеранам війни, членам їхніх сімей, людям з інвалідністю та всім, хто постраждав від війни. Співпрацюємо з волонтерами та благодійними фондами. Власноруч плетемо сітки, килимки, браслети для наших бійців. До свят робимо і передаємо на фронт мішечки-обереги з травами. Я очолюю ГО для людей з інвалідністю, тому було важливо задіяти моїх підопічних, щоб вони відчували себе корисними для суспільства. До акції долучаються всі охочі: місцеві жителі, діти, гості. І ми будемо продовжувати цю ініціативу аж до нашої Перемоги. Бо справді, наша сила – в єдності!
– Чому важливо популяризувати національну ідентичність?
– Наша національна ідентичність – це мова, культура, народна творчість. Вона передається з материнським молоком. Якби у кожній родині панували національні традиції та звичаї, ми б не мали того, що зараз відбувається. Спілкуйтеся зі своїми дітьми, розповідайте про їхнє коріння, зберігайте сімейні цінності, любіть життя і не творіть зла. Бо зло породжує руйнацію, а любов рухає світом!