Ментальне здоров’я кожної людини — запорука кращого майбутнього всього суспільства. Впевнена у цьому Тетяна Кріль-Фрицак психологиня з великим досвідом роботи в різних сферах. Тетяна — громадська діячка, засновниця та голова ГО «Бути жінкою», керівниця служби ментального здоров’я центрів психологічної підтримки «Razom с тобою», кураторка терапевтичних груп підтримки для постраждалих від війни, родин полонених та звільнених з полону.

– Добрий день, Тетяно! Розкажіть, будь ласка, що таке ментальне здоров’я, і чому воно важливе для суспільства?
– Ментальне здоров’я — це стан психічного добробуту, можливість справлятися зі стресом, працювати, навчатися, реалізовувати здібності та робити внесок у життя суспільства.
Стан ментального здоров’я є дуже важливим, адже є ключовим фактором для загального благополуччя і задоволення в житті. Психічно здорова людина здатна розпізнавати свої емоції, керувати ними, вміє вибудовувати стосунки, вдало подати себе та свої найкращі якості. Стан ментального здоров’я сьогодні має вплив на формування трансгенераційних історій, що передадуться нашим нащадкам через кілька поколінь. Тому дбати про ментальне здоров’я сьогодні — це здійснювати прямий вплив на формування стійкої нації завтра.
– Які основні фактори впливають на ментальне здоров’я людини?
– На стан ментального здоров’я впливають генетичні чинники, стиль життя людини, її фізичне здоров’я, соціальне середовище, відчуття підтримки та приналежності до певних груп, стресові ситуації та травми. Також важливими факторами є: сприйняття себе та рівень власної самоцінності, наявність негативних установок та переконань.
– Як війна вплинула на ментальне здоров’я українців?
– Війна — травмуюча подія, яка безпосередньо впливає на психіку людини, і, на жаль, вона ще триває. Перебування у стані постійного стресу та невизначеності призводить до підвищення рівня тривожності, невпевненості в собі, депресивних розладів, зниження рівня комунікативних здібностей. Часто такі стани переходять у стадію агресії чи, навпаки, апатії.
Війна впливає не лише на здоров’я людини, а й на всі сфери її реалізації. Інколи людям стає складно виконувати свої соціальні ролі (матері, дружини, фахівця, друга). Це призводить до міжособистісних конфліктів, розлучень, професійного вигорання тощо.
– Які розлади, на Вашу думку, зараз найпоширеніші?
– Не можна виокремити якийсь один чи навіть декілька видів розладів. Це можуть бути генералізований тривожний розлад, панічний розлад, прості фобії, соціально-тривожний розлад тощо. Варто зазначити, що сама по собі тривога є нормальною реакцією мозку на стрес. Однак, у деяких випадках у людини формується патологічна тривожність, стан занепокоєння, нервової напруги. Страждає якість життя, знижується інтелектуальна та фізична працездатність, виникає ризик розвитку повноцінної депресії. Тому варто бути уважним до свого здоров’я, вміти прислухатися до себе та вчасно реагувати на тривожні дзвіночки.
– Як можна розпізнати перші ознаки ментальних проблем у себе або близьких?
– Варто аналізувати свій емоційний, фізичний та душевний стан. Зверніть увагу на режим дня та сон. Сигналом може стати безсоння або ж, навпаки, тривалий сон протягом доби. Порушення харчової поведінки, низький рівень енергії, відмова від звичних активностей, значні перепади настрою, неможливість виконувати щоденні завдання, уникнення спілкування з близькими — теж можуть стати сигналом для тривоги.
– Які поради можете дати для підтримки психологічного здоров’я в умовах стресу та невизначеності?
– Людині потрібна людина! Тому вкрай важливо розуміти, хто є твоєю опорою, тим плечем, на кого ти можеш опертися, поділитися, порадитись. Це може бути як рідна людина, так і старший родич, колега чи хтось із друзів.
По-друге, це продовжувати жити життя при будь-яких умовах! Мати маленькі плани щодня: від елементарних речей, таких як застелити ліжко, приготувати каву, вийти на прогулянку, змінити діяльність та фокус уваги, до формування нових корисних звичок, занять спортом, пошуку нового хобі.
По-третє, корисно розвивати власну стресостійкість, формувати позитивне мислення, фіксувати досягнення, вчитись проживати емоції через творчість, читати професійну літературу, використовувати методи саморегуляції, відвідувати групи росту та психологічної підтримки.
Вчасне реагування на проблему є запорукою її успішного вирішення. Я щиро вірю в силу духу нації, нашу єдність і ідентичність. А ще я вірю в те, що наша жага і воля до перемоги допоможе нам подолати будь-які труднощі.