Чи можна зцілити душу казкою? Легко! У цьому переконана практична психологиня та арт-терапевтка МУЗА РОЩИНА. Ба більше, за допомогою цього терапевтичного методу вона допомагає не лише дітям, а й дорослим, особливо зараз, у час війни. Як казка може вивести на діалог з підсвідомим і допомогти знайти вихід зі складної ситуації, казкотерапевтка розповіла у нашому інтерв’ю.

– Музо, розкажіть, як працює казкотерапія?
– Казки – це глибинний скарб народу в усі часи, а особливо тепер, коли ми переживаємо тяжкі випробування та тривоги війни. На сьогодні кожен з нас шукає опору та підтримку, щоб здолати ті виклики, котрими сповнене наше життя. Тому, особливо зараз, набуває значення застосування казкотерапії як інструмента лікування душі не лише у процесі індивідуальної психотерапевтичної практики, але й у більш широкому контексті. Гадаю, що ми можемо говорити про казку як знаряддя зцілення цілої нації через особливості впливу на наше несвідоме терапевтичної метафори, котрою і є казка, як така.
– Здається, казкотерапія – це щось для дітей. Чи можна застосовувати цей метод для дорослих і у яких ситуаціях?
– Для дорослих казкотерапія може бути застосована практично у будь-якій ситуації. Починаючи від пошуку власного «Я», і до роботи з травмуючими подіями, від позбавлення тривожності та страхів до розв’язання сімейних проблем. Сфера впливу цього інструменту досить широка через екологічність та природність методу. Адже, як всім відомо, на символічну мову казки покладені глибинні процеси, котрі відбуваються у нас на рівні психічного. Мова казки – мова, якою говорить наше несвідоме. Тож казкотерапія однаково ефективно застосовується як у роботі з дітьми, так і в роботі з дорослими у різних сферах, інколи навіть на передовій, під час психологічної допомоги нашим захисникам.
– Як обрати відповідну казку для терапії?
– Будь-яка казка може мати терапевтичний ефект. Найбільш цікаво те, що корисними в сфері психологічного консультування можуть виявитись не лише існуючі казки, котрі були написані авторами чи казкотерапевтами, але насамперед ті казки, які людина створює самостійно в процесі психотерапевтичної взаємодії. От саме такі казки, на мою думку, і є найбільш значущими та цілющими, адже допомагають відшукати персоніфіковані відповіді на індивідуальні запитання.
– Казкотерапія здатна покращити самопочуття: міф чи реальність?
– Так, казкотерапія, як і інші методи психотерапевтичного впливу, може впливати на фізичний стан людини, а тим паче, якщо йдеться про захворювання, що має психосоматичне походження. Адже казка допомагає нам усвідомити та прожити внутрішні конфлікти, зрозуміти власні приховані бажання, переосмислити свою поведінку, скоригувати соціальну взаємодію, гармонізувати внутрішній простір та мати позитивний вплив на безліч інших сфер життя. Тому не дивно, що зцілення може проявлятись на фізіологічному рівні. Не будемо забувати про те, що в людині тісно пов’язане психологічне та біологічне, індивідуальне та соціальне.
– Наскільки ефективна казкотерапія на практиці, з Вашого досвіду?
– Прикладів дуже багато. Особливо яскраво мені запам’ятались два. Казкотерапія допомогла повернути гармонію та сімейне благополуччя подружній парі, ставши ключем до кращого розуміння та прийняття себе та свого партнера. Тоді саме казка допомогла поєднати серця та зберегти родину. Ще один випадок, коли саме через казку відбулось переосмислення образу «Я» та повернення власної цінності. Це була історія молодої жінки, котра через невміння вибудовувати власні кордони переживала складнощі у сфері соціальної адаптації та самоприйняття. Казкотерапія і тут прийшла на допомогу, демонструючи потужний цілющий ефект. Насправді такі історії трапляються повсякчас і їх, дійсно, дуже багато.