Будь-яка робота з дітьми складна і відповідальна. А робота з дітьми, що мають особливі потреби – важлива в рази. Психологиня Богдана Смаль працює над тим, аби кожна дитина мала якісну освіту, соціалізацію, аби її розуміли в суспільстві. І навчати цього потрібно не лише дітей, а й дорослих! Чому в питаннях інклюзії мають бути обізнані передусім батьки, вчителі, вихователі, соціальні працівники та усі, хто працює з дітьми – читайте в інтерв’ю з Богданою Смаль.
– Богдано, добрий день. Розкажіть, чому Ви обрали своєю професією саме дитячу психологію та роботу з дітьми з особливими освітніми потребами?
– Психологію я обрала ще зі шкільної парти і вступала саме на психолога. Постійно підвищую кваліфікацію та проходжу додаткові навчання, аби працювати не лише з дітьми, а й з батьками та педагогами. Наразі я є консультанткою в методі позитивної психотерапії, а також практичним психологом. Знання та сертифікати з арт-терапії та метафоричних асоціативних карт, використання методів прикладного аналізу поведінки, поведінкового втручання TBRI, а також раннього втручання по денверській моделі ESDM дають змогу якісно працювати з дорослими. Допомагають краще пояснювати роботу з дітьми, які мають особливі освітні потреби, педагогам та батькам дітей. Саме так правильно називати дану категорію дітей, тому що усі діти є особливими, і усі ми маємо наші особливі потреби.
– З якими дітьми Ви працюєте?
– Я працюю з усіма категоріями дітей різних нозологій та різних категорій труднощів від раннього віку до 18 років, а також і з дорослими людьми.
– Якими методиками володієте?
– Я сертифікований фахівець за методиками: WISC-IV , що досліджує вербальний інтелект людини, Leiter-3 – досліджує невербальний інтелект людини, РЕР-3 – допомагає у визначенні вікового рівня розвитку дітей з РАС (аутизмом), CASD-скринінг – швидкий і надійний метод діагностики дітей з аутизмом без урахування вікової категорії, Conners-3 – набір шкал для оцінювання розладу дефіциту уваги і гіперактивності (РДУГ) та його найбільш поширених супутніх проблем і розладів.
Хочу зазначити, що дані методики є надзвичайно ефективними в обстеженні дітей на виявлення особливих освітніх потреб та категорій труднощів.
– Яку роль відіграють асистенти вчителя у навчанні дитини з особливими освітніми потребами?
– Нашим педагогам надзвичайно важливо розуміти як підібрати ключик до кожної дитини, аби навчання та виховний процес відбувався природно, позитивно і продуктивно. Ми працюємо разом з асистентами вчителів і вихователів у командах супроводу та на моїх вебінарах і курсах. Саме там я вчу розуміти потребу дитини, на практиці показую як підбирати матеріали, аби бачити динаміку розвитку, вміти оцінювати і ставити цілі відповідно до можливостей кожної дитини. Адже асистент вчителя та асистент вихователя в інклюзивному просторі забезпечує індивідуальний підхід до дитини.
– Що найголовніше у роботі з особливими дітьми?
– Як не банально звучить – це любити свою роботу, поважати себе, колег, дітей та їхніх батьків, дотримуватися етики, конфіденційності і розуміти свій вклад у життя кожної дитини. Адже дуже часто ми очікуємо швидких результатів. Проте робота з дітьми з особливими освітніми потребами потребує кропіткої праці і вміння цінувати кожен маленький крок до мети.
– Що потрібно для того, аби дитина гарно навчалась і засвоювала матеріал?
– Усі ми бажаємо, аби кожен наш вихованець мав чудові результати у навчанні. Та найважливішим є щасливі очі кожної дитини і щирі усмішки. Коли ми говоримо про інклюзію, ми говоримо про соціалізацію, ми говоримо про вміння кожної дитини відчувати соціум і бути частиною цього соціуму. Інклюзія – це коли не дитина підлаштовується під світ, а світ підлаштовується під кожну дитину, під кожну потребу. Коли суспільство свідоме і толерантне, коли люди щирі і привітні, готові допомагати там, де необхідно, і закривати очі там, де це потрібно.
Розвиток і прогрес кожної дитини залежить не лише від дитини, а й від якісної співпраці між дитиною і педагогом, між педагогом і батьками, між корекційними фахівцями, вчителями, асистентами, соціальними працівниками, медичними фахівцями і керівниками закладів освіти. Така співпраця, така командна робота дає позитивні результати.
– Ви також проводите тренінги і вебінари, багато виступаєте на конференціях. Розкажіть, скільки людей вже навчили?
– Я співпрацюю з великою кількістю платформ по підвищенню кваліфікації, проводжу власні вебінари, співпрацюю з фахівцями прикладного аналізу поведінки, з психіатрами, психологами закладів освіти. Тобто підвищенням кваліфікації і просвітою я займаюся уже більше п’яти років. За весь цей період часу я просто не в силах порахувати ту кількість людей, які співпрацювали зі мною.
А ще протягом кількох років я щоп’ятниці проводжу безкоштовні прямі етери на своїй сторінці у фейсбуці, де кожен бажаючий, кожна мама, кожен педагог, психолог мають можливість поставити запитання у прямому етері та одразу отримати кваліфіковану відповідь.
– Яка головна мета Вашої роботи?
– Якщо говорити глобально – покращення життя кожної дитини з особливими освітніми потребами. Якщо говорити більш детально – подолання страхів батьків при виборі закладу освіти, допомога педагогам бути впевненими у власних силах та діях щодо співпраці з дітьми з особливими освітніми потребами, бачити круті зміни у житті кожної дитини, з якою я працюю. Моя мета – аби в жодному закладі освіти ніколи не виникала ситуація, коли дитині відмовляють у навчанні.