Чи можливо забезпечити повноцінну післядипломну освіту лікарів під постійними обстрілами? Як породіллям впоратися з пологами в умовах постійного стресу? Та де шукати допомоги жертвам сексуального насилля, кількість яких невпинно зростає в умовах війни! Гострі теми, які диктує непросте сьогодення, підіймали у розмові з відомою науковицею та сексологинею ІРИНОЮ РОМАНОВОЮ.

– Пані Ірино, Ви – доцентка Харківського національного медичного університету. Як змінилася Ваша освітня діяльність від початку повномасштабного вторгнення? Над чим працюєте зараз?

– До повномасштабного вторгнення я вже 20 років викладала на кафедрі психотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти лікарям курси спеціалізації та тематичного удосконалення з психотерапії та різних напрямків цієї медичної спеціальності. Але ще з років навчання в аспірантурі у 1997 році я стала також і сексологинею на кафедрі сексології та медичної психології ХМАПО й ученицею видатного вченого, засновника першої кафедри сексопатології в СРСР – професора Кришталя Валентина Валентиновича.

Повномасштабне вторгнення застало мене на робочому місті вже на реформованій кафедрі сексології, психотерапії та медичної психології Харківського національного медичного університету. Саме в Харкові 24 лютого 2024 року слухачі-лікарі закінчували навчання у нас на курсах, але канонада «Градів» окупантів перервала нас. Ми були змушені перейти в сховища нашої клінічної бази і вирішувати питання безпеки. Я рада тому, що колектив нашої кафедри з самого початку дружно та мужньо долали виклики війни. Наші співробітники стали однією командою та підтримували одне одного, а також лікарів, які у нас навчалися. Заняття відразу було переведено на дистанційну форму і нам довелося шукати безпечні кабінети та пункти незламності, де був інтернет. У березні 2022 року в Харкові була масштабна евакуація, регулярні повітряні тривоги, активні ракетні обстріли. Було важко читати лекції та проводити практичні заняття. Зникало світло, зв’язок та інтернет. Але ми все одно працювали за розкладом онлайн, створювали навчальні відеоролики лекцій та семінарів, контент презентацій, надавали лікарям сучасну літературу в онлайн форматі і направляли їх до сучасних доступних онлайн-бібліотек.

У 2023–2024 роках, викладаючи дисципліни: «Психотерапія», «Сексологія», «Медична психологія» та новостворену в Україні «Клінічна психологія» – мені потрібно було створювати онлайн-контент навчальних матеріалів, у дистанційному форматі навчати лікарів опановувати техніки та прийоми поведінкової та травмофокусованої психотерапії. Це навчання має великий попит у лікарів і потрібне під час війни, бо все актуальнішим стає запит суспільства на сімейну психотерапію, психологічну реабілітацію учасників бойових дій, поранених та членів їх сімей. У Харкові особливо відчувається потреба в кадрах: психотерапевтах, клінічних психологах.

Зараз із колективом кафедри я розробляю та викладаю нові матеріали курсів тематичного удосконалення лікарів з актуальних потреб та клопотань з лікувальних установ: курси лікарям з подолання синдрому вигоряння, протидії насильству та допомозі постраждалим від сексуального та домашнього насильства, травмофокусованої психотерапії, психотерапії горя та втрати. Для нас, освітян медичних вишів, важливим є зворотній зв’язок з психологами та лікарями, які вже пройшли у нас навчання в Харківському національному медичному університеті. Приємно чути після екзаменів, що слухачі задоволені якістю та організацією навчання в ці буремні часи.

Сподіваюсь, ми, вчителі лікарів, мотивуємо та надихаємо психотерапевтів, сексопатологів та психологів опановувати все нові сучасні навички, техніки та знання для ефективної роботи з пацієнтами.

– Що варто знати про психологію пологів? Яким унікальним досвідом Ви можете поділитися?

– Психологія вагітних та породіль – дуже цікава тема все моє професійне життя як психотерапевтки та сексологині. До речі, на нашій кафедрі психотерапії, яка була заснована у 1962 році видатним вченим, професором І. З. Вельвовським, вперше у світі був відкритий і розроблений метод психотерапії та супроводження вагітних, психотерапевтичної підготовки жінок до пологів. Коли жінка вагітніє, у неї змінюється не тільки її організм, бо зростає і розвивається малюк, але постійно змінюється гормональний фон, а як наслідок цього змінюється настрій.

Можуть виникати страхи, побоювання, коливання емоцій, роздратованість. Вагітній та породіллі не бажана фармакотерапія цих станів, тому методом лікування стає саме психотерапія – вплив словом. З моєї практики та колег видно, що при відповідальному ставленні майбутніх батьків, при своєчасному зверненні по психологічну допомогу, після проведеного курсу психотерапії самі пологи проходять більш нормально та гармонійно і для матусі, і для дитини.
Саме психологічний настрій обох батьків на природні пологи, позитивні емоції вагітної, психоосвіта родини про техніки, правильне дихання та поведінку в пологах дають гарний результат.

Акушери також погоджуються з нами і часто в перинатальному центрі направляють вагітних на психотерапію завчасно до пологів. Методи, що я практикую з вагітними, легкі у виконанні, приємні для самопочуття та психологічного стану. Мої вдячні пацієнтки відмічали, що на пологи вони йшли сміливішими та більш впевненими, що все пройде добре.

– Також Ви допомагаєте жінкам та дітям, які постраждали від насилля. Чи багато звернень отримуєте нині?

– Я 24 роки працюю як віктимологиня, науковиця та експертка з питань протидії всім видам насильства, допомагаю постраждалим від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, сексуального насильства, пов’язаного зі збройним конфліктом. З 2000 року я – голова Харківського відділення Всеукраїнського благодійного «Фонду допомоги жертвам насилля», займаюсь громадською діяльністю в Коаліції «Харківщина 1325» та є членкинею координаційних рад з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї, гендерному насильству та протидії торгівлі людьми Харківської міської ради та Харківської ОВА.

Наш фонд допомагає жінкам і дітям, особам з інвалідністю, починаючи з 2014 року. Ми надаємо кризове втручання, гуманітарну допомогу та психотерапію постраждалим. У 2023 році ми відкрили у Харкові денний центр «Безпечний жіночий простір» за підтримки Швейцарії та Фонду Східна Європа. З кожним місяцем 2024 року все більше жінок різного віку звертаються по психологічну допомогу та реабілітацію.

Наші напрацювання доводять, що дієвою і ефективною є групова терапія з тренером-психологом. Ми практикуємо також і онлайн групи жіночої психологічної підтримки. У 2024 році, спільно з волонтерами, реалізуємо цікавий проєкт «Коло жіночої психологічної підтримки» за сприяння Українського Жіночого Фонду та Королівства Нідерландів.

Коли наші психологи стали виїжджати в сільські громади з семінарами про гендерне насильство над жінками, то до нас активніше стали звертатися та направляти постраждалих і жінок групи ризику після деокупації, ракетних атак, постраждалих від бомбардувань.

– Які плани маєте? Яким бачите цей рік для себе та країни?

– Цьогоріч я планую більше займатися науковою діяльністю та видати друковані праці з моїми наробками, висновками досліджень і результатами діяльності саме в напрямку психологічної та сексологічної допомоги жінкам та дітям.
Хотіла би взяти участь у розробці регіональних і національних програм з репродуктивного та сексуального здоров’я, бо ці питання дуже актуальні для України в часи зниження репродукції, змін у сімейних стосунках та укладі за часів війни в Україні.
Думаю, що буде більше звернень до мене демобілізованих, їх родичів, дітей та молодих осіб з питаннями сімейної психотерапії. Тож у мене цікаве та насичене життя. Моя сім’я підтримує мої професійні та громадські ініціативи.

Тому я щаслива, що можу, спільно з волонтерами нашого фонду та Харкова, допомагати людям та наближати Перемогу. Разом ми – сила добра!