Жінка у час війни. Як вдається їй триматись, як впливає постійний стрес на її здоров’я, на можливість виносити та народити здорову дитину. Про це розповідає кандидатка медичних наук, провідна фахівчиня з ендокринної гінекології (клініка Endocrine Мedical) – АННА ІСЛАМОВА
– Пані Анна, нам дуже приємно зустрітись та поспілкуватись з Вами на сторінках нашого журналу. Ви людина, що працює заради допомоги людям. А як складався Ваш шлях до медицини?
– Я з медичної сім’ї. Моя мама лікар і я завжди відчувала її чуйність до людей та вміння допомагати. Тому вже, мабуть, років з трьох знала, що буду лікарем. В школі в мене була медична сумочка для надання першої допомоги й, якщо хтось отримував «травму», навіть подряпину, я завжди була готова допомогти. В старшій школі дуже глибоко вивчала всі ті предмети, що мають відношення до медицини: біологію, хімію, фізику. Після 9 класу вступила до медичного ліцею, а потім в Національний медичний університет. З третього курсу я вже вирішила, що буду пов’язувати свою роботу з гінекологією, особливо з ендокринною гінекологією, яка мною сприймалась як вивчення звучання великого оркестру, в якому кожний гормон повинен грати свою вірну ноту і тільки тоді буде справжня музика.
– Зараз українці постійно живуть у стані стресу. А хто взагалі краще переносить стрес: чоловіки чи жінки?
– Важко сказати кому складніше. Чоловіки, які захищають свою родину, свою країну не можуть дозволити собі розслабитись, росте напруга, до речі, як і у жінок, що знаходяться на передовій. Інші ж жінки постійно відчувають тривожність, психологічну невпевненість, невизначеність, з’являються депресивні настрої й, як наслідок, психосоматичні розлади. І на фоні постійного стресу, на жаль, дуже страждає гормональний фон жінки.
– Які функції організму сильніше за все потерпають від стресів?
– Страждають всі системи організму. Але, якщо в першій рік війни організм мобілізував всі ресурси щоб виживати, то потім почався занепад сил й виявились проблеми серцево-судинної системи, психічні, ендокринні розлади, порушення менструального циклу, синдром передчасного виснаження яєчників, проблеми з вагітністю. І зараз тільки наша віра в захист та перемогу ЗСУ дає можливість працювати, витримувати стреси, лікувати жінок, щоб потім вони могли народити й виховати здорове покоління.
– Зараз ми маємо дуже велику демографічну проблему. І це не тільки страх народжувати. Це й проблема безпліддя. Що є чинниками зростання безпліддя?
– Про негативний вплив стресу я вже казала. Але то не єдиний чинник. Збільшилась кількість гормональних дисфункцій всіх систем організму, збільшилась кількість інфекційних захворювань, що передаються статевим шляхом. До того ж безпліддя це проблема не тільки жінок, а й чоловіків. Процент чоловічого безпліддя дуже зріс. Тому для результативного лікування обстежувати треба пару. Й лікування призначати саме конкретній парі.
– Як боротись з жіночою безплідністю? Як зберегти здоров’я?
– Основа правильного лікування – це всебічне обстеження. Визначення всіх можливих факторів виникнення проблеми. Також необхідно проводити обстеження ще перед плануванням вагітності, щоб усвідомити всі можливі ускладнення і вчасно їх виправити.
– Які перспективи розвитку гінекології та ендокринології в Україні?
– Перспективи насправді дуже гарні. Бо наші науковці рухаються та розвиваються в унісон з колегами із Європи, США. Проходить багато семінарів, конференцій, конгресів. Українки можуть бути впевнені в наших лікарях. Вони найкращі!
– Щоб Ви побажали українським жінкам?
– Хочу побажати нашим жінкам Перемоги, можливості жити й кохати в мирній країні. Ніколи не забувати тих, завдяки кому ми живемо. Ніколи не втрачати віри.
І нехай у мирній Україні народиться якнайбільше здорових, щасливих наших маленьких громадян.