Професія перейшла йому у спадок від діда та батька. Український нейрохірург – ОЛЕКСІЙ НЕХЛОПОЧИН – став відомий завдяки розробці унікального титанового протеза для лікування травм шиї. Нині хірург повертає до повноцінного життя не лише цивільних, а й військових та працює над наступним науковим досягненням. Яким? Читайте у нашому інтерв’ю.

– Олексію, вітаємо! Ви – знаний лікар інституту нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова НАМН України. Що змінилося у Вашій роботі з початком повномасштабного вторгнення? З якими клінічними випадками Ви стикаєтеся нині?
– Дуже багато роботи. Складніше, бо чимало військовослужбовців, які потребують нашої допомоги, а цивільних пацієнтів менше не стало. Довелося ближче познайомитись зі специфікою вогнепальних поранень, бо раніше цих випадків у такій кількості не було. Також наші бійці дуже часто звертаються із цивільною патологією, страждають на грижі дисків, зсуви у хребті, скаржаться на біль у спині. Здебільшого це відбувається через значне фізичне навантаження, яке призводить до подібних наслідків. Багато закритих травм. Скажімо, людина впала й отримала перелом хребта.
Гострої потреби під час війни у препаратах, чи обладнанні не виникало. Хотілося б лише мати більше часу у добі, щоб все встигати. Проте ми пристосувалися і до цього. Працюємо на результат та намагаємося максимально повернути якість життя нашим пацієнтам.
– Ви працюєте на засадах доказової медицини. Що це означає?
– Важливо розібратися у розумінні доказовості медицини. Багато пацієнтів шукають доказового лікаря, аби почути, що у їхньому випадку не потрібно оперувати. Насправді це не так. Доказові методи лікування пройшли певні дослідження. І ми можемо сказати, що цей метод кращий не тому, що я так вважаю, а тому, що є певні результати підтверджені статистикою.
З одного боку, ми намагаємося орієнтуватися на міжнародні стандарти, протоколи надання медичної допомоги. А з іншого – ми самі науковці. Зараз проводимо багато досліджень стосовно травматичного ушкодження хребта спинного мозку. Намагаємося адаптувати усі світові здобутки під наше сьогодення, враховуючи можливість обстеження пацієнтів, швидкість надання медичної допомоги та багато інших факторів.
– Свого часу Ви створили унікальний титановий імплантат для лікування травм шиї. Над чим працюєте зараз?
– Попри велике лікувальне навантаження, я дійсно намагаюся займатися науковою діяльністю. Тим більше, що матеріалів для цього вистачає. Маю змогу аналізувати клінічні випадки й, звичайно, виникають пов’язані з цим думки та ідеї.
Як і раніше, мене цікавлять травми хребта. Тепер грудного та поперекового відділів. Зараз працюю не над винаходом, а скоріше над формулою, як надавати допомогу найбільш ефективно, яка тактика буде найкращою, коли оперувати, яким чином із застосуванням наявних конструкцій, якщо вони є. Тобто розвиваю пацієнтоорієнтовану медицину, індивідуалізацію підходів до кожного хворого.
– Ваші пацієнти називають Вас лікарем від Бога! У чому вбачаєте свій особистий секрет успіху? З якими принципами йдете по життю?
– Приємно це чути. Але я не вважаю, що маю кардинальні переваги за своїх колег. Просто впевнений, що до кожного треба відноситись як до людини. Хворі потребують певної уваги, щирого спілкування. Я завжди намагаюся передусім налагодити контакт з пацієнтом, вислухати, пояснити зі свого боку у чому проблема, розповісти про наслідки. Коли обіцянки лікаря збігаються з результатом, людина не відчуває себе розчарованою. Тому я завжди говорю про клінічні випадки відкрито, чесно, як воно є. Важливо не приховувати від пацієнта можливий варіант розвитку подій, бо 100 % гарантії давати не можна нікому.