У сучасному світі психологічне здоров’я жінок стає все більш важливим аспектом загального благополуччя. В квітневому випуску ми маємо можливість дізнатися більше про сутність психічного стану та шляхи його збереження від нашої гості – психотерапевтки, арт-терапевтки та сертифікованої експертки з роботи з метафоричним асоціативними картами Оксани КОКОТИ.
Крім того, фахівчиня є членом Української Спілки Психотерапевтів, авторка низки навчальних програм та 21 МАК колод та наборів для спеціалістів. У своїй роботі Оксана Кокота активно використовує інноваційні методи та підходи, спрямовані на покращення психічного стану своїх клієнтів та сприяння їхньому особистісному розвитку.

• Пані Оксано, раді вітати знову Вас на наших сторінках. Пропоную розпочати з психологічних потреб жінок.
• Одна з головних потреб жінок – внутрішній спокій. Наразі жінок турбує невизначеність, пов’язана з нерозумінням того, як планувати своє життя та що робити далі. Найпоширеніші звернення до спеціаліста стосуються виснаження, апатії, тривожності. Підвищений рівень тривожності перетнув ту межу, коли психіка стає неспроможною витримувати додаткове психологічне навантаження.
  Жінки зараз особливо відчувають це, оскільки на них покладена велика відповідальність за виховання дітей в одиночному режимі. Вони самотужки виконують як батьківські, так і материнські обов’язки. Це впливає на їх внутрішню психологічну стійкість. Відчуття відсутності безпеки стає важливим аспектом цього навантаження, що є головною перешкодою для досягнення внутрішнього балансу.
• Як діяти з дітьми, які наразі не мають можливості отримати належну освіту?
• Я не можу погодитися з твердженням, що діти отримують недостатньо якісну освіту. Справа не в самому процесі навчання, а в якості цього процесу. Постійні відволікання, перехід до онлайн формату, перманентні загрози, якими зіштовхуються діти, – основні перешкоди на шляху навчання. У таких умовах діти не можуть належним чином сконцентруватися на навчанні. Подолати ці перешкоди можна лише за умови тісної підтримки та співпраці вчителів, соціальних працівників, адміністративних органів та підтримки з боку батьків. Наразі це стає найважливішою загальною метою суспільства, батьків та держави.
• Які Ви маєте рекомендації щодо психологічної рівноваги для тих жінок, які були вимушені виїхати з країни?
• Жінки, які були змушені залишити країну через повномасштабне вторгнення, переживають складний період адаптації у новому житті. Вони втрачають звичний соціальний статус і рівень життя, до якого звикли, а також зіштовхуються з втратою своєї ідентичності. Це лише частина проблем, з якими вони змушені поратися самотужки у новій країні. Жінки часто вважають своє перебування за кордоном способом забезпечити безпеку своїм дітям, але це не знімає тривожності та емоційного дискомфорту.
  На мою думку, головна рекомендація для жінок, які залишаються за кордоном – не дозволяти собі відчувати провину. Важливо спробувати реалізувати себе в новій діяльності, піклуватися про своє фізичне та ментальне здоров’я. Крім того, варто знаходити радість і позитив у повсякденних справах та підтримувати стосунки з рідними, які залишилися в Україні.
• Чи можете Ви надати поради щодо психологічної стійкості жінок, які залишилися в країні?
• У наш час одним з основних викликів для жінок, які залишилися в Україні, стає піклування про своїх близьких. Багатьом з них доводиться розглядати можливість зміни місця проживання на більш безпечні території, що суттєво впливає на їх психологічний стан. В нових умовах жінкам залишається все менше часу на власні потреби, адже адаптація в сучасних умовах вимагає великих внутрішніх ресурсів і зумовлює появу нових проблем, з якими вони раніше не мали справу. Це може викликати виснаження, яке негативно впливає на якість життя та загальний стан здоров’я.
  Враховуючи внутрішню втомленість та відчуття повного виснаження, важливо навчитися ефективно розподіляти свій час та ресурси. Необхідно знаходити час для самопіклування та звертати увагу на власне благополуччя. Збереження самоцінності полягає в утриманні системи відносин із самим собою.
  Базове самопіклування в умовах виснаження, стресу та втоми включає:
• фізичну активність, навіть мінімальну щоденну діяльність;
• планування найближчих справ на декілька днів;
• спробу робити щось нове, чого раніше ніколи не робили або робили мало;
• підтримку соціальних контактів та спілкування з іншими людьми;
• надання допомоги іншим у разі потреби, якщо у вас є на це ресурси (час, бажання, сили, можливості).
  Важливо пам’ятати: якість вашого життя залежить переважно від вашого сприйняття та способу діяльності. Кожна людина має право на щастя у власних умовах.

+38 (096) 98 98 911
facebook: tsiganushka
facebook: Psyholog.oksana.kokota.ua