Як правильно мотивувати людей на якісну та ефективну працю? Що може зацікавити людину, чиї насущні потреби давно вже задовільнені? Які почуття дозволяють уникнути вигоряння? Саме це ми обговорюємо з визначною фахівчинею з управління кадрами, справжньою бізнес-леді, яка завжди самовдосконалюється, мамою бійця ЗСУ – Світланою ОНІШЕНКО.

– Пані Світлана, маємо велике задоволення від можливості поспілкуватись    з Вами на сторінках нашого журналу. І з початку хотілось би дізнатись, як давно Ви вже у своїй професії?
– У сфері управління персоналом я вже вісімнадцять років. І головною частиною цієї роботи були ІТ проєкти, що охоплюють міжнародний рівень. Моє кредо – «Я підсилюю сильних!». Я людина, яка будує команди, допомагає власникам бізнесу створити такі схеми роботи, завдяки яким співробітники компаній максимально    якісно працюють, отримуючи не тільки фінансові, але й емоційні винагороди. Специфіка моєї роботи в тому, що я керую психологічно дорослими людьми, які вже багато чого досягли та мають вже ті потреби, що знаходяться на вищих рівнях Піраміди Маслоу.

– Чи з’явились якісь особливості у Вашій праці після початку повномасштабного вторгнення?
– Так, безумовно, різниця є, бо люди, які залишились і працюють в Україні, вони зараз більш самомотивовані, вони заряджені на високий результат задля того, щоб мати змогу допомагати, в першу чергу фронту. Вони мотивовані на волонтерство. Їм не потрібні додаткові стимули, вони розуміють, що залежить від їх праці. Ми закупаємо обладнання воїнам, іноді й виїжджаємо, щоб допомагати навіть на розборах завалів. Саме можливість допомагати найбільш утримує зараз людину в команді.

– Багато людей зараз виїхали з України та працюють онлайн. Чи не створює це якісь додаткові труднощі в управління кадрами?
– Враховуючи, що ми багато років працюємо на міжнародному рівні, то для нас вже звично, що деякий процент співробітників працює онлайн. Це взагалі не заважає. Сьогодні вже нереально, щоб всі працювали виключно з офісів. А з часом кількість таких працівників буде тільки зростати. І завдання управлінців зробити їх працю максимально ефективною.

– А що мотивує Вас?
– Я постійно навчаюсь. Проходжу безліч курсів, семінарів. І це не тільки професійний розвиток, а й ріст особистості.    Кожен місяць віддаю десяту частину зарплатні на свою освіту: від управління та бізнес-програм    до вивчення іноземних мов. Також я вважаю, що треба не тільки вивчати нове, а й переосмислювати старі знання та навички. Вміти подивитись на них з нової сторони, з іншої перспективи.
– Зараз багато кажуть про вигорання. Війна тому безумовно сприяє. Як Вам вдається уникнути вигорання?
– З початку повномасштабного вторгнення мій син пішов воювати добровольцем. І я їм дуже пишаюсь. Тож в мене завжди є канал, куди потрібна допомога. Це й частина де служить мій син, й частини його друзів. Саме необхідність такої допомоги не дозволяє піддаватись вигоранню. Не дозволяє зупинитись. Бажання робити все можливе для скорішої Перемоги, для повернення наших рідних – це найбільше натхнення!

@svet_lan_0

facebook: Светлана Онищенко