«Душу потрібно наповнювати. Її не можна витрачати й віддавати весь час, тому що вона зів’яне, як чарівна квітка та вицвіте, як стара сукня. Її потрібно наповнювати з найпрекраснішого: природи, музики, мистецтва, теплих розмов з найріднішими. Адже душу лікує інша душа, я в це вірю, тому й пішла у психологи. Коли відчуваєш, що в тебе закінчується сила, завмри та слухай, вбирай та відчувай, обіймай та насолоджуйся».
З такого звернення ми розпочали розмову з АНТОНІНОЮ КОЗАК, психологинею, логотерапевткою, громадською активісткою та волонтеркою.
– Антоніно, говоримо з Вами про роль сучасної жінки. Скажіть, в яких сферах життя Ви сьогодні вважаєте себе реалізованою та гармонійною?
– У своїй професійній діяльності я відчуваю глибоку реалізацію та гармонію. Робота психологом дозволяє мені допомагати людям розуміти себе краще, долати внутрішні конфлікти та знаходити шляхи до самореалізації. В цій сфері я відчуваю, що роблю важливу роботу, яка має справжнє значення для інших.
Як логотерапевтка я виступаю провідником у пошуку сенсу життя, надаючи підтримку, сприяючи рефлексії та допомагаючи виявити значення та цілі, які роблять життя більш насиченим та задовільним.
Але ж я не тільки психологиня, я маю й інші соціальні ролі, головні з яких – мама, дружина, донька, волонтерка. Бути матір’ю – це одна з найважливіших ролей у моєму житті, де я можу дати своїм дітям любов, підтримку та виховання. Кожен день з дітьми відкриває для мене нові можливості, вони мої вчителі, моя розрада та успіх.
У своєму житті я тримаю баланс за допомогою ролі «Нової Жіночності» – це новітня модель сучасної жінки.
– Яка вона сучасна жінка, на Вашу думку?
– Вона усвідомлює, що її внесок у соціальне життя є дуже важливим. Вона сама обирає зовнішній вигляд, модель стосунків, роботу відносно власних вподобань. Реалізовується не тому, що «так треба», а тому, що це її свідомий вибір. Партнера обирає за власними вподобаннями, високо цінує себе у стосунках. Проживає життя для себе, а не заради забобонів. Правильний вибір – це її вибір!
– Ви жінка, яка залишилась в Україні й проживає усі події особисто. Як змінилась Ваша історія життя від 24 лютого?
– У війні жінки зазвичай виконують множину функцій, що часто може бути досить важко. Вони вимушені брати на себе більше відповідальності за сім’ю. При цьому вони також можуть бути позбавлені підтримки та захисту, які зазвичай надаються суспільством. Вони не рідко стикаються з травматичними подіями, втратами та стресом, які можуть вплинути на їх фізичне та емоційне здоров’я. Я жінка, яка проживає війну, тож усе це стосується й мене.
– Антоніно, якою Ви бачите Україну після перемоги та, якими представляєте собі українок майбутнього?
– Після перемоги Україна розпочне новий етап розвитку, де першочерговими завданнями будуть відновлення територій, економічна реформа та підвищення рівня життя громадян.
Українки майбутнього будуть мати можливість брати участь у формуванні політичної арени, розбудові суспільства та створенні нових можливостей для самореалізації. Вони будуть лідерами у боротьбі за рівність, справедливість та права людини. Стануть символами сили та надії для нації та світу, втілюючи кращі цінності та традиції українського народу.
– Цікаво дізнатись, які професійні досягнення Ви маєте. В чому являєтесь експертом?
– Я входжу в рейтинг «100 НЕЗЛАМНИХ ПСИХОЛОГІВ УКРАЇНИ» за версією МПАПМ. Виступаю спікеркою на всеукраїнських та міжнародних форумах. Являюсь членкинею Асоціації Логотерапії та екзистенційного аналізу в Україні. Я логоконсультантка, навчаюсь на логотерапевтку за вченням В. Франкла. А також веду активну волонтерську діяльність у шпиталях та лікарнях для військових.
Довгий час я працювала з категорією внутрішньо переміщених осіб та як кризова психологиня для постраждалого населення. Наразі веду роботу з ветеранами, військовими та їх сім’ями у групі підтримки «Тепле коло». Окрім того, я являюсь координаторкою проєкту «Кімната терапії іграшкою» у м. Хмельницький. Пишу казки для дітей. Виступила організаторкою фотопроєкту для родин військових «Така любов буває раз в ніколи» та фотопроєкту у перинатальному центрі «Ті, хто носить під серцем світло у найтемніші часи».
Скільки живу, стільки переконуюсь, що перемагає той, хто ні з ким не змагається. Той, хто нічого нікому не доводить, ні з ким не порівнює себе й, ні під кого не підлаштовується. Перемагає той, хто врешті-решт залишається собою. Тобто тим, ким йому бути комфортно.
antonina_kozak_
093 627 49 21